Колись відповідь на це питання можна було легко знайти у статті 1 текстової частини закону про державний бюджет. Зараз цифра, зазначена у статті 1, далека від реального стану речей.

Озвучуваний дефіцит, схвалений парламентом, – майже 84 млрд грн. Уже сама по собі це немаленька цифра. Та коли оцінювати дефіцит (як різницю видатків і доходів), слід враховувати кілька важливих додаткових обставин.

Видатки бюджету. В сумі видатків державного бюджету знайшли відображення не всі видатки. У них не враховано 16 млрд коштів, що спрямовуються Фонду гарантування вкладів та близько 7 млрд – на виконання судових рішень. Але це ще не все на стороні видатків. Бо є ще право уряду здійснювати видатки, сума яких взагалі не визначена. Йдеться про кошти для "Нафтогазу України" та кошти на придбання чи збільшення капіталу банків. Та і 16 млрд грн. для Фонду гарантування вкладів уряду дозволено перевищувати. Навіть без цих невизначених сум цифра дефіциту зростає до 97 млрд.

Доходи бюджету. Зробимо оцінку реальної цифри на базі головної складової державного кошторису – загального фонду. При цьому треба врахувати значне зменшення відрахувань від НБУ та скасування додаткового імпортного збору. Без цих надходжень планується збільшення доходів на 28%. І це при зростанні економіки на 2% та інфляції 12%. Завищений доходний оптимізм уряду я оцінюю в 40 млрд грн. Набирається вже майже 140 млрд грн. нестачі.

Третя обставина. Нас "радують" заявами про адекватну реакцію на ціни динамікою зарплат і пенсій. При цьому забувають про вже наявну значну невідповідність. Наголошую лише на ту частину, що покликана забезпечувати мінімальні стандарти життя – прожитковий мінімум. Ця частина проблеми у наведені раніше підрахунки дефіциту не включена. А її доведеться включати.

Як і минулого року схвалений бюджет на наступний рік не демонструє волі для усунення небезпечного головного болю країни – серйозної незбалансованості державних фінансів.