Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк на прес-конференції за підсумками 2015 року повідомив про результати масштабної реформи енергетичного сектору.

"Ми повністю змінили політику щодо ціноутворення в українському енергетичному секторі", - заявив прем'єр. Також у якості прикладу енергетичної реформи Яценюка назвав реорганізацію "Нафтогазу України". Водночас, прем'єр-міністр проігнорував більшість інших, не менш важливих, подій в енергетичному секторі.

Втрачені можливості енергетики у 2015 році:

1. Подальше посилення залежності від Росії у питанні поставок енергоресурсів. До необхідності закуповувати у Росії природний газ і ядерне паливо додалася залежність від імпорту вугілля та електроенергії.

2. Збільшення поставок реверсного газу із ЄС характеризується небажанням європейських трейдерів укладати із Україною довгострокові (3-10 річні) контракти на поставки газу із ЄС. У 2015 р. "Нафтогаз України" фактично провалив переговори про довгострокові контракти.

3. Невдача у пошуку партнерів для оренди ГТС, що передбачено уже двома законами України. Європейські та американські компанії ігнорують пропозиції та прохання України.

4. Голосні заяви про перемогу корупції в енергетичній галузі спростували скандал із відставкою народного депутата Миколи Мартиненка (причетність до зловживань навколо "Енергоатому"), звинувачення оточення прем'єра Яценюка та президента Порошенка у причетності до схеми із поставок газу та продажу продукції "Одеського припортового заводу", звинувачення керівництва "Нафтогазу" у лобіюванні інтересів газового посередника Trailstone.

5. Україна втратила можливість стабілізувати видобуток газу на рівні 20 млрд куб. м і поступово збільшувати видобуток до 21-22 млрд куб. м. Підвищення рентних платежів до 55-70% для приватних і державної компанії відкинули сектор видобутку газу на декілька років назад і спричинили падіння видобутку орієнтовно до 19,5 млрд куб. м.

Імітація реформ в енергетиці у 2015 році:

1. Ухвалення закону "Про ринок природного газу". Закон наразі не може сприяти створенню конкуренції на ринку газу, оскільки у кожному регіоні залишаються "монополісти" - підприємства (облгази). На сьогодні немає компаній, які можуть скласти конкуренцію облгазам. Відповідно населення немає можливості вибирати постачальника. Також "Нафтогаз" посилив свій монополізм на ринку і всупереч ринку в ручному режимі вирішує поточні проблеми.

2. Боротьба із "монополізацією" в енергетиці виявилася прихованою боротьбою за переділ впливу на ринку теплової генерації та підготовки ґрунту для приватизації компанії "Центренерго".

3. У вигляді енергетичної реформи подається масштабна програма надання субсидій, яка охопила 5,2 млн сімей. Водночас, сума компенсованих населенню коштів де-факто не перевищує 2 млрд грн. за підсумками 2015 року. Тоді як премєр Яценюк обіцяв виділення 24 млрд. грн. Фактично решта суми була використана для підтримки і дотації "Нафтогазу" і теплокомуненерго.

4. Завищене і необґрунтоване (з боку НКРЕКП, Міненерго і "Нафтогазу України") підвищення тарифів на природний газ до 7188 грн за 1000 куб. м. Підвищення тарифів у 3-6 разів без одночасної підготовки комунальної сфери, покращення матеріально-технічного стану ЖКХ - це шлях до отримання надприбутків "Нафтогазом".

5. Маніпуляції на ринку ядерної енергетики з метою продемонструвати скасування "атомних" відносин із Росією. Підміна однієї російської компанії ("Росатом") іншою російською компанією (формально чеська Skoda) у проекті добудови 3 і 4 блоків Хмельницької АЕС.

Першочергові завдання в енергетиці на 2016 рік:

1. Перегляд тарифів на газ для населення в сторону зниження до рівня 2500-6000 грн. В основу тарифу має лягати собівартість видобутку газу державною компанією "Укргазвидобування" та кошти необхідні для інвестиційної діяльності. Також до встановлення конкуренції на ринку поставок газу населенню слід повернути 3 категорії тарифів (до 2500 куб. м, від 2500 до 6000 куб. м і більше 6000 куб. м), які існували раніше.

2. Затвердження і реалізація програми енергоефективності, до якої повинні увійти мінімально необхідні напрями - термомодернізація стін будинків за кошти держави (60 млрд грн.), облаштування лічильниками тепла (40 млрд грн.) будинків і квартир, модернізація теплотрас і теплокомуненерго (90 млрд грн.). Відмова і скасування псевдо-програм енергоефективності, яку проводять державні банки "Ощадбанк", "Укрексімбанк" і "Укргазбанк" за рахунок видачі кредитів населенню та об'єднанням будинків. "Нафтогаз України" має бути виключений із такої програми з метою попередження чергової корупційної схеми, яка передбачатиме купівлю та заміну газових котлів. Показовим є схожий приклад діяльності по установці котельного обладнання компанією "Газ-тепло" у 2006-2007 рр. ("Газ-тепло" - дочірня компанія "Нафтогазу").

3. Відпрацювання і розробка за участю міжнародних посередників (по формату переговорів "нормандської четвірки") стабільного механізму забезпечення теплових електростанцій вугіллям-антрацит із Донбасу та зони бойових дій. Підготовка до опалювального сезону у 2014-му і 2015-му засвідчила зростання ризиків із накопиченням у 2016 році необхідних обсягів вугілля на складах ТЕС та поточним забезпеченням вугіллям ТЕС.

4. Попередження поступової втрати контролю з боку держави, уряду за енергетичними компаніями, насамперед "Нафтогаз України", "Енергоатом", "Укренерго", "Укргідроенерго". Приклад реформи корпоративного управління "Нафтогазу" є показовим, яка доля чекає на інші підприємства такого масштабу і важливості для держави. Адже з часом важливі рішення життєдіяльності компаній будуть приймати представники іноземних кредитних організацій і міжнародних консультантів.

5. Забезпечення компанії "Укргазвидобування" необхідним фінансовим ресурсом для прискореної розробки нафтогазових родовищ з метою попередити і зупинити зниження видобутку природного газу.