На Закарпатті є дві невеличкі проблеми і це буде вам неприємно читати:

1. Через гори сюди не доходить нічого з Києва. Губиться по дорозі. Жахливі дороги, жодного відомого інфраструктурного проекту за 25 років, є населені пункти, де за Австро-Угорщини була каналізація і залізниця – а зараз ні. Каналізація зломалася, залізниця розібрана на металобрухт. Є населені пункти, де за СРСР була дорога – а тепер стежка для позашляховиків. Сміття розкидане вздовж річок і природних заповідників, іноді через сміття не видно землі. Там, де немає каналізації – воду виливають прямо на дорогу. Вона замерзає, дороги ніхто не чистить і не посипає. Від Ужгорода до сусіднього Івано-Франківська – 11 годин на автобусі. До Будапешта і Братислави ближче.

Те, як український владі начхати на Закарпаття, нагадує тільки те, як їй було начхати усі ці роки на Крим, в результаті чого півострів ми втратили. Тому не дивуйтеся, що сепаратистські рухи на Закарпатті будуть посилюватись. Це поки що русини виглядають дурниками. У серйозність ДНР три роки тому не могла б повірити абсолютна більшість дончан. Краще лікувати причини, а не наслідки, а поки що діяльність української влади на Закарпатті нагадує ліквідацію цілого регіону.

2. Замість інфраструктури, боротьби з корупцією і децентралізації, замість ґрантів для бізнесу і громадських ініціатив, українська держава дає закарпатцям державну освіту. 10 років шкільної і 5-6 років вищої чи спеціалізованої освіти. Здебільшого безкоштовно. Скільки цій державі насправді треба цих держпрацівників? Державних електриків, зварювальників, державних музикантів і державних столярів. Щороку тисячі закарпатців закінчують за державний кошт освіту радянського зразка, освіту, після якої угорці в угорських населених пунктах не знають державної мови, і з цією освітою закарпатці... їдуть працювати закордон. Використовують державні гроші на освіту не повертаючи державі нічого. Це типова схема для типової закарпатської родини. Дуже часто в Чехії, приміром, виходить, що працівники у будівельній компанії з вищою освітою, тоді як їх директори, чехи, без будь-якої спеціалізованої чи вищої освіти. "Дурні якісь, ці чехи," – кажуть закарпатці.

Підходить до завершення експедиція ‪#‎carpaty1516‬. Щодня ми знайомили вас з унікальними людьми карпатського і прикарпатського регіону і кілька історій ще попереду. Щодня показували, наскільки це міг би бути туристично цікавий і прибутковий регіон. Але не можуть люди взяти на себе обов'язки держави і відновити шляхи, посилити охорону і кордони, не можуть побороти корупцію, що тут з'їдає усе, включно із деревами, що вирубуються десятками гектарів. Не можуть люди лінчувати балог і решту крадіїв. Івано-Франківщина потроху стає на ноги, відновлюються дороги, будуються лижні курорти. "Ця Україна в нас стільки лиха наробила" - кажуть старші закарпатці і це лихо тут відчувається як ніде. Із Закарпаттям треба терміново щось робити, інакше воно ще щось зробить із нами.