Схоже, що українці, отримуючи паспорт, у нього не заглядають і дуже часто не знають, громадянами якої країни вони є.

Коли старше покоління, уражене совковою бацилою цим страждає, це ще якось можна пояснити. Але звідки ця хвороба у молодих? Чому навіть в умовах війни наша країна не захищає себе?

Чому телебачення залишається тошнотно-чужим і подекуди ворожим до України?

Чому безліч публічних людей поводяться, як блазні ще й не свого короля?

Чому навіть нові медіа все, що стосується культурного простору ігнорують? Чому досі у багатьох регіонах українську мову викладають у школах, як іноземну?

Чому країна не випрацьовує власну стратегію, а хитається між росією і Заходом?

Чому ніхто не відповідає на запитання, котрі так не святково зависають у різдвяному повітрі? Якому св. Миколаю, дідуморозу, сантаклаусу, чарівнику загадати бажання, щоб Україна була українською?

Скільки поколінь ще повинно гинути у війнах, голодоморах, таборах, щоб народ став народом?

Боже! Бережи Україну!