Вітаю всіх із Новим роком! Мені особливо пощастило – я провів перший тиждень після повернення в Україну на святкуванні Різдва у Львові. Львів гарний завжди, але сніг, що вкрив церкви і площу Ринок, зробив мою подорож особливо незабутньою.

Я ніколи досі не мав нагоди відвідати Львів у святкові дні, і мушу сказати, що рівень активності його жителів просто неймовірний. Тисячі людей зібралися на площі Ринок, вишикувавшись у довжелезні черги, щоб покататись на ковзанах і піднятись на вежу адміністративної будівлі. Це нагадало мені великі різдвяні ринки, які я пам'ятаю з часів мого перебування у Відні.

Депутат Ради, з яким ми прогулювалися старим містом, знайомив мене з українцями з усіх куточків України – Одеси, Слов'янська, Києва й Харкова, – що зібралися тут відсвяткувати Різдво. Це – переконлива демонстрація єдності України.

Я був зворушений, коли слухав колядки в Домініканському соборі, заборонені законом у сталінську епоху, а також насолоджувався численними вертепами. Хоча традицію різдвяних вистав поширено в багатьох країнах, я й гадки не мав, яким політизованим може бути вертеп, з унікальним поєднанням гумору, музики та іронії. На Святвечір я отримав рідкісну нагоду приєднатися до мера Садового та наших друзів і колег на традиційну різдвяну вечерю, де вперше скуштував кутю. Це було дуже смачно! Зважаючи на те, яка вона солодка, я розумію, чому це задоволення можна дозволити собі лише раз на рік.

Кожна з цих різдвяних традицій свідчить про гідність і творчий потенціал унікального українського національного характеру, і я був радий долучитися до багатьох українців, об'єднаних сім'єю, дружбою і звичаями. Цей чудовий початок сповнює мене ще оптимістичнішими сподіваннями щодо того майбутнього, яке чекає на Україну в 2016 році, який, за всіма передбаченнями, стане історичним.