Виправдальний вирок міському голові Дебальцева Проценку небезпечний як прецедент. Коли стикаєшся з постокупаційними реаліями Донецької області, то першим впадає в око улюблене пояснення силовиків щодо безкарності купи відвертих і прихованих сепарів у місцевій владі, керівництві шкіл, виборчих комісій, у тих же таки правоохоронних структурах – мовляв, замало доказів. Щоправда, коли півміста бачило як, наприклад, міський голова чіпляв триколор над адміністрацією чи розповідав на мітингу про переваги "руского міра", то не дуже зрозуміло, як ті докази збирали і чи збирали взагалі, якщо їх так замало.

Зазвичай замало не доказів. А забагато спокуси у різних силовиків отримати грубенькі гроші від фігурантів "сепаратиських" справ. Тому, коли бачите небідного адепта "руского міра", до якого чомусь не дотягуються руки правосуддя, то можете бути певні – є місця, куди він із регулярністю німецького потягу завозить грубенькі і тугенькі банківські пакунки. Так би мовити, щоби відвести меч і забезпечити щільність пов'язки на очах Феміди.

Так от рішення костянтинівського судді різко ламає весь хиткий баланс лояльності місцевих феодалів, що досі тримався не на справедливому покаранні і помилуванні, а на залякуванні і регулярних виплатах. І ще воно загрожує центральній владі новою дестабілізацією в регіоні, оскільки може зруйнувати ілюзію контролю над ситуацією.

Чого і кого боятися, наприклад, міським головам Дружківки та Дзержинська, якщо тепер можна сподіватися на сприятливий для них вирок суду?

Тож прийшов час для центральної влади витягнути голову з піску і нарешті взятися за колаборантів Донбасу. Та й узагалі, звернути увагу, що коїться в правоохоронних структурах регіону. Нові знання тут точно додадуть багато печалі, але інакше матимемо лише примарну керованість цією територією.

Бо з таким правосуддям щодо представників місцевої влади на Донбасі й до виправдального вироку Нелі Штепі не далеко, а це вже буде такий провал, що його драматичні наслідки навіть не хочеться віщувати.