13 жовтня 1964 року 16:00 в кремлівському кабінеті першого секретаря ЦК КПРС почалося засідання Президії ЦК.

Змовники задумали зняти з усіх керівних постів Микиту Хрущова. В перший і в останній раз голова радянської, і частково російської держави, залишає свою посаду не вперед ногами. (Михайло Горбачов не рахуєтся, там вперед ногами пішла сама держава). Так вже склалося завдяки монголам в історії Росії – государ, доки він живий, – сакральна постать.

"Хіба я – "культ? Ви мене обмазали кругом г..., а я кажу: "Правильно. Хіба це "культ?"

Це фінальна фраза Микити Хрущова, першого секретаря ЦК КПРС, що пролунала напередодні його відставки 14 жовтня 1964 року. Вона прозвучала на засіданні Президії, де Микиті Сергійовичу в ультимативній формі запропонували піти у відставку. В результаті змови верхів Хрущов був повалений.

Але глава радянської держави, той, хто розвінчав культ Сталіна, у своїй доповіді на 20 з'їзді партії 1956 року "Про культ особи та його наслідки і в постанові ЦК КПРС "ПРО подолання культу особи та його наслідків, недармна згадав тепер вже про свій культ. Так як культ лідера – це основа російської влади, її філософії і метрики. Беззаперечна влада одного.

Походження цього культу особистості відображене в одній з лекцій російського історика академіка РАН Юрій Пивоварова. Юрій Сергійович розповідав своїм студентам, що в середні століття Золота орда, монголи, зіграли вирішальну роль у формуванні типу російської влади.

"Перебуваючи два з половиною століття під монголами - пояснює Пивоварів, – руські князі, приїжджаючи, ну, в основному, в Сарай (західна частина Монгольської імперії) зустрічалися з якимось абсолютно неймовірним типом влади, який вони раніше не бачили ані в Європі, ані у себе на Русі. Це був неймовірний обсяг влади у однієї людини. Монгольський тип влади, це коли одна людина – все, а всі решта – ніщо. Століттями перебуваючи в такому творчому політичному спілкуванні з монголами, російські князі стали звикати до такого типу влади <...>.

Монгольська влада повністю заперечує будь-який договір. Будь-яку конвенцію. Монгольська влада – це виключно влада насильства. І ось росіяни переймають це. Російські царі, російські великі князі поступово переймають саме цю культуру влади.

Вже в кінці XVIII, початку XIX століття в Росії правив імператор Павло I, син Катерини II він розмовляючи з французьким послом, сказав тому: "У Росії тільки той щось значить, з ким я розмовляю. І тільки тоді, поки я з ним розмовляю. Це і є ідеальне формулювання суті російської влади, її, на якомусь генетичному рівні, прагнення до культу особистості.

Зрозуміло під таку "монгольську" модель влади, мала бути сформована відповідна "монгольська" модель васалітету. Потрібен був "монгольський тип низів. Монгольський тип бюрократії. Монгольський тип вертикалі. І довгі століття придворні поети формували все це. Деякі від безсилля, інші від своєї особистої монголоподібності.

1 січня 1936 року газета Известия вірші Бориса Пастернака про Сталіна. (Уривок)

А в те же дни на расстояньи
За древней каменной стеной
Живет не человек, – деянье:
Поступок ростом с шар земной.
Судьба дала ему уделом
Предшествующего пробел.
Он - то, что снилось самым смелым,
Но до него никто не смел....

А ось блискучий вірш Максима Рильського - Слава вождю. Він був опублікований на першій сторінці газети Правда.

СЛАВА ВОЖДЮ

Когда за парту в светлой школе
Впервые сын садится твой,
Когда ты на колхозном поле
Свершаешь подвиг трудовой;
Когда металл твой багровеет
В печах, к литью уже готов,
Когда с былых окраин веет
Прохладой парков и садов;

Когда в народном общем благе
Ты видишь путь счастливый свой,
Когда свободных наций флаги
Сияют радугой живой;

Когда миролюбивый, веский,
Звучит наш голос из Кремля,
Когда вослед земле советской
За мир ведет борьбу земля;

Когда в большом Кремлевском доме
Как братья, сидя у стола,
Сын Украины с сыном Коми
Решают важные дела -

От всей души и снова, снова
Мы славим Сталина родного!

Поезія ця вельми гутаперчева. Якщо в останньому рядку змінити ім'я вождя, то можна ще багато разів використовувати все в тій самій газеті.

За три роки до повалення Хрущова, який замінив культ особи Сталіна на свій особистий культ (потім естафету у нього перейняв дорогий Леонід Ілліч тощо), так от за три роки до змови проти Хрущова вийшов хвалебний фільм "Наш Микита Сергійович".

На диво він так легко монтується із фільмом Президент, про Володимира Володимировича, який нещодавно вийшов в Росії, що мимоволі згадуєш запис, залишений останнім імператором Росії Миколою II у першому всеросійському переписі населення 1897 року. У графі – професія, цар написав: "Хозяин земли русской". Нічого не вдієш, монгольська традиція. Це непохитно. Це інший шлях. Хороший. Поганий. Не суджу. Інший. Неукраїнський.

Візьміть себе в руки. Подивіться на це відео. Тут переплелися дві епохи.

Перша епоха – 1964 рік. За півроку до зняття Хрущова з посади керівника партії і держави вийшов фільм "Наш Микита Сергійович". Другий фільм – Президент, зняв "журналіст" Володимир Соловйов в 2014 році. Понад дві години дифірамбів монгольської якості.

Витримати весь фільм цілком можуть тільки справжні, загартовані віками "монголи".