Хіба можуть люди, зацікавлені в збільшенні особистого добробуту, ігнорувати виступ голови держави?

Адже хто, як не президент і його свита, визначають напрямок руху країни. Саме від них залежить, чи піде Україна під усіма вітрилами вперед, заляже в дрейф, а то, дивись, і «Повний назад» врубить, як Титанік, наближаючись до айсбергу. Про це у своєму блозі на сайті "Новое Время" пише викладач курсу Фінанси Единбурзької бізнес-школи у Східній Європі, партнер Kompan Consulting Іван Компан.

Що ж у перекладі на фінансову мову міг почути з вуст президента звичайний українець, який мріє, якщо не примножити, то хоча б зберегти зароблені чесною працею гривні. Отже, основні президентські пріоритети:

Пріоритет 1. Забезпечення миру в країні. Повернення України в Донбас. Якщо з першою тезою неможливо не погодитися, то друга викликає безліч економічних питань. Навіть, якщо припустити, що Росія повністю відступиться, а місцеві бандити складуть зброю, важко уявити, звідки держава візьме гроші на відновлення регіональної економіки та реінтеграцію Донбасу в Україну. Казна порожня, а грошей МВФ вистачає лише на підтримку штанів. Завдання могли б запросто врятувати іноземні інвестори, що стало б найоптимальнішим і стратегічно мудрим підходом з боку влади. Але за два роки не було зроблено нічого, щоб зацікавити інвесторів Україною.

Тому мені здається, що в нинішній ситуації, з економічної і фінансової точок зору, тема відбудови Донбасу може стати лише черговим джерелом корупції і казнокрадства для влади та її опричників. Крім цього, за допомогою Донбасу завжди можна пояснити будь-яку бездіяльність і відсутність реформ. Коли ж країною займатися, адже всі думки про Донбас.

Пріоритет 2. «Одна там тільки і є порядна людина: прокурор, та й той, якщо сказати правду, свиня!». На дуже актуальне і правильне питання про бездіяльність Генпрокуратори, президент заявив, що не має наміру звільняти нинішнього Генерального прокурора. Пояснення гідне захоплення: «кращих претендентів на посаду в країні немає»! Не давши жодних конкретних відповідей і обмежившись довгими, трохи скривдженими, в стилі пізнього Ющенка, міркуваннями про поточний момент і свою роль у боротьбі з корупцією, президент чомусь прямо в прямому ефірі підписав закон про Державне бюро розслідувань. Напевно, цей широкий жест повинен був залякати корупціонерів і викликати шквал оплесків. На жаль, зал не відгукнувся навіть ріденькими ударами, продемонструвавши істинну віру журналістів, так і всього народу, в бажання влади боротися з корупцією.

Пріоритет 3. «Якщо бажаєте досягти успіху в цьому світі, то обіцяйте все і не виконуйте нічого!» Неможливо, та й непотрібно, оскаржувати слова гаранта Конституції про зусилля влади у справі проведення судової реформи, боротьби з олігархами, забезпечення економічного зростання, перехід від "кредитних кисневих подушок до інвестиційної терапії", а також «активізації реформ у всіх напрямах, включаючи податкову реформу та реформу системи охорони здоров'я». Прекрасні слова і головне - завжди затребувані, непідвладні часу! Їх можна сміливо повторювати ще не один рік.

Пріоритет 4. Вперед до Європи! Поїздки в Європу без віз повинні стати реальністю вже в цьому році. Як мудро сказав президент, введення безвізового режиму є індикатором того, "що в Європі позитивно оцінюють реформи в Україні". Цікаво, свідченням чого є прийняття Європою сирійських біженців?

Пріоритет 5. Дай мільйон! Дай мільйон! Президент анонсував зустріч з представником Міжнародного валютного фонду в Швейцарії, на якій будуть узгоджені деталі чергового траншу від МВФ. Судячи з риторики, на сьогоднішній день, кредити МВФ - це головна мета влади. Дуже шкода, що єдина. Безперечно, що без МВФ нам не вижити, але тривожно, коли всі цілі короткострокові, а зусилля держави спрямовані на те, щоб взяти в борг, а не заробити, створюючи справедливі ринкові умови для зовнішніх і внутрішніх інвесторів.

Пріоритет 6. «Сліпа» турбота про людей. Поки держава створює умови для процвітання, «проводячи перестановки в Кабінеті міністрів України для посилення його потенціалу», президент люб'язно нагадав представникам бізнесу про необхідність підняти заробітні плати своїм підлеглим у відповідь на зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ).

А, щоб усі підприємці відчули себе в одному човні з владою, яка теж не боїться «тягот и лишений», Президент заявив про підписання в цьому році договору, за яким він передав свою частку в корпорації Roshen незалежний "сліпий" траст. З цього моменту, якщо менеджери Roshen спробують вирішити які-небудь питання з чиновниками, то останні, напевно, будуть розуміти, що мають справу з найзвичайнісіньким «сліпим» трастом, а зовсім не з президентською компанією, І навіть не сумнівайтеся, ніяких преференцій від «зрячих» чиновників якийсь там "сліпий" траст не дочекається. Шкода, що ніякого договору про передачу майна в прямому ефірі підписано не було, відповідно, оплесків також не було.

Пріоритет 7. «Коляда іде, радість і веселощі всім вона несе!» Що для українця важливіше традицій?! Хто наважиться дорікнути нас у недотриманні звичаїв?! Почали Миколаєм, зміцнили католицьким Різдвом, продовжили Новим Роком. Потім весь світ вже давно почав працювати, а у нас все по новій - знову Різдво, потім Маланка, Василь, попереду - Хрещення. Там і до Великодня з травневими рукою подати. Про 8 березня мовчу. Хто ж зараз, у здоровому глузді й пам'яті, наважиться засумніватися в феміністичних ідеалах. Ну, а там вже і літо! А, хто ж влітку працює?! Тому на пропозицію президента всім українцям «самостійно для себе вирішити, чи будуть вони відзначати Різдво за григоріанським або за юліанським календарем», мені здається, що слід відповісти вибором обох календарів, щоб, не дай боже, не порушити ніяких традицій. До речі, у свята, за столом, що гнеться від страв, якось менше всього думається про корупцію, зруйновану економіку та відсутність перспектив.

Висновок. Може і суб'єктивний... Не претендуючи на фундаментальні відкриття моє розуміння сказаного президентом наступне. Не будемо обтяжувати себе боротьбою з корупцією, здійсненням реформ, розвитком малого і середнього бізнесу і створенням привабливих умов для інвесторів. Замість цього зосередимося на підвищенні зарплат (з яких «дуль»?!), перенесення численних свят і будемо усім світом просити грошей у МВФ. Звичайно ж, не можна забувати про вічні гасла: про мир у всьому світі, повернення Криму, боротьбу з олігархатом та передачу активів сліпоглухонімим трастам.

Рекомендація: «Найкраще, що можна зробити з доброю порадою, - це пропустити її повз вуха. Вона ніколи не буває корисна нікому, окрім того, хто її надав». З такою державною стратегією та визначенням пріоритетів нам не залишається жодного вибору, крім як підтвердити первісну рекомендацію про інвестиції в тверду валюту. І тільки після того, як долари, євро, фунти або будуть сховані в надійному потаємному місці, ми зможемо розслабитися і розділити оптимізм та надії президента на майбутнє країни, підкріплені беззаперечними «досягненнями» уряду й НБУ.