Глава російської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Олексій Пушков вкрай незграбно пояснює ситуацію з неучастю російської делегації на сесії цієї організації: мовляв без російської делегації депутатам буде більше можливості зосередитися на критиці України, чия корупція і імітація реформ уже усім в печінках.

Справа в тому, що участь російської делегації в сесіях ПАРЄ ніколи раніше не перешкоджала депутатам критикувати України. Часу завжди вистачало.

Звичайно ж причина в іншому - росіяни не хочуть публічної ганьби і приниження - чергового продовження санкцій проти своєї країни і делегації в ПАРЄ. Відсутність делегації на сесії (відсутність підтвердження її повноважень) позбавляє ПАРЄ юридичного права розглядати і прийняти рішення з цього питання. Щоб не бути розбитими наголову росіяни вирішили не з"явитися на бій.

Це, на мою думку, хороше рішення. З усіх можливих для росіян поганих - найкраще.

І росіянам потрібно не бульби ротом пускати, а готуватися до того, що хороші рішення складних ситуацій для них закінчилися. На найближчу перспективу Росія може аргументовано сподіватися та розраховувати лише на гірше. Ну, щонайменше поки ціни на енергоносії не виростуть.

А от з Україною, між іншим, не все аж так трагічно. Звернула на себе увагу нещодавня заява Могеріні про "прогрес в реформах в Україні".

Для таких оцінок є кілька причин.

По-перше, зміни, які подекуди навіть можна назвати реформами, в Україні таки відбуваються. Можна критикувати цей процес до безкінечності, але зміни є.

По-друге, ЄС зацікавлений в позитивних новинах з України, бо може розписатися у власній неспроможності працювати ефективно з українським урядом.

По-третє, українську владу потрібно схилити до виконання Мінських домовленостей, європейці розуміють, що це має свою ціну для України і намагатимуться якось в іміджевому плані компенсувати втрати і проблеми (я би на місці української влади задешево "не продавався", але це вже інше питання).

Ну, і також можна відзначити, що надавши схвальний відгук про стан виконання Україною плану дій щодо безвізового режиму ЄС фактично назвав низку сфер в царині держуправління в Україні, які були реформовані аж до досягнення критеріїв ЄС. А це зобов"язує.

Хоча критики України за корупцію і недостатні темпи реформ не бракуватиме, цілком можливо, що в ближчі місяці в різних європейських структурах навіть на рівні офіційних заяв і документів все частіше з"являтимуться обнайдійливі чи заохочуючі згадки про Україну. Ну, щонайменше, аж поки не виростуть ціни на енергоносії і Україна не завершить імплементацію політичної частини Мінських домовленостей.