Сільське господарство багатьох країн, у тому числі і України, тривалий час перебуває на індустріалізованому пайку.

Для задоволення потреб населення, кількість якого постійно зростає, вкрай необхідно значно нарощувати обсяги агровиробництва та розширювати асортимент продукції. У цій гонитві багато сільгосптоваровиробників роблять ставку на прибутки, а іноді і надприбутки, не думаючи про завтрашній день.

Про що йде мова? Інтенсифікуючи сільськогосподарське виробництво дуже часто нехтуються ґрунтозахисні заходи. Як наслідок - негативні зміни в ланцюгах екосистем, біологічного кругообігу, погіршується стан довкілля, що вкрай небезпечно для здоров'я людей.Більше того,у 2014 році 28 країн світу культивували біотехнологічні сільськогосподарські рослини. При цьому посівна площа під ГМО у світі збільшилася більш ніж в 100 разів у порівнянні з 1,7 млн. га у 1996 році до 181,5 млн. га в 2014 році.

Ще в 31 країні приймалися дозвільні рішення щодо регулювання біотехнологічних культур для імпорту, використання в якості кормів та продуктів харчування, вивільнення в навколишнє середовище тощо.

Україна, маючи сприятливі природно-кліматичні умови, може легко відмовитися від індустріалізованих методів агровиробництва та перейти на органічне землеробство, а про ГМО навіть і не думати. Ми маємо найбільшу територію в Європі і майже всі землі придатні для землеробства. Сукупно, це більше 41 млн. га сільгоспугідь, із них близько 8 млн. га відносно чистих ґрунтів.

Також у нас є досвід виробництва і застосування біозасобів, відтворення родючості завдяки застосуванню ґрунтозахисних технологій, органічних добрив, сидератів, зменшення внесення мінеральних добрив та пестицидів.

Розвиток органічного виробництва відкриє для українського агропромислового комплексу ще ширші можливості, адже це крок до нарощування виробництва високоякісних продуктів харчування як для власних потреб, так і для перспективних зовнішніх ринків, адже увага світової громадськості до органічної продукції неухильно зростає.

Уже сьогодні експорт органічної продукції з України здійснюється в країни Європейського Союзу зокрема, Німеччину, Австрію, Польщу, Італію, Францію, Нідерланди, Данію, а також Швейцарію, США та Канаду.

Вітчизняний споживач теж не стоїть осторонь цієї тенденції, він стає обережнішим та вимогливішим при виборі продуктів харчування. Тому й не дивно, що чисельність фермерських господарств, які виробляють продукти органічного походження, невпинно зростає.

Основними видами органічної продукції, яка виробляється та споживається в Україні є: фрукти та овочі; зернові культури; м'ясо та молочні продукти; крупи та хлібобулочні вироби, а також дитяче харчування.

Проте наріжним каменем до розвитку органічного землеробства в Україні є врегулювання законодавчого поля.

Чинний Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» у редакції від 03.09.2015 (зі змінами від 12.02.2015) належним чином не забезпечує розвиток органічного виробництва в Україні та суперечить діючим нормативним документам, які регламентують органічне виробництво в ЄС в частині неоднозначності положень щодо Правил органічного виробництва та обігу органічної продукції, порядку сертифікації органічного виробництва, здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю операторів органічного ринку, що викликало необхідність прийняття в 2016 році нової редакції цього Закону.

Міністерство аграрної політики та продовольства в рамках розроблення та підготовки проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» у 2015 році залучило до обговорення широке коло експертів та учасників ринку, провівши 8 засідань робочої групи з питань вдосконалення законодавства і нормативно-правових актів у сфері органічного виробництва.

Мета нової редакції Закону дуже проста - забезпечити повноцінний та ефективний розвиток органічного виробництва у країні.

Говорячи про стратегічні напрямки розвитку аграрного сектору на період до 2020 року Міністерство аграрної політики та продовольства запропонувало такі основні індикативні показники розвитку органічного виробництва:

• зростання частки сільськогосподарських угідь, сертифікованих відповідно до органічних стандартів у 2017 році до 5 %, у 2020 році - до 7 %;

• збільшення кількості сертифікованих органічних товаровиробників, що займаються виробництвом молока, овочів, фруктів та лікарських рослин до 2017 року не менше, як у 3 рази, до 2020 р. - у 10 разів;

• зростання частки органічної продукції у 2017 році до 7%.

Впровадження подібних методів господарювання вирішить і ряд соціальних проблем, які мають місце останнім часом.

Це, насамперед, створення додаткових робочих місць у сільській місцевості, нових перспектив для малих та середніх фермерських господарств, нарощування експортного потенціалу органічної продукції, яка останнім часом користується зростаючим попитом у світі.

Переконаний, що Україна у короткостроковій перспективі може стати органічним кошиком світу. При цьому ставка робитиметься на раціональне господарювання, спрямоване на захист та покращення здоров'я і благополуччя навколишнього середовища. А це - майбутнє прийдешніх поколінь, бо земля не усе стерпить.