Французький Canal+ показав блювотний фільм "за нашу революцію". Добре вловила всю суть цього "шедевру" Тетяна Даниленко: перехожий у Києві вітається: "Привіт!"... Закадровий переклад: "Хайль Гітлер!"... "Тю, дурне яке!", – як казав, бувало, Гюстав Флобер. Ну, таке. Близько до тексту...

Дивуватися тут особливо нічого. Гроші є гроші. Навіть, якщо вони російські. Се ля ві! Лишень бізнес... Французи, незважаючи на всталений імідж, доволі консервативна, замкнута в собі, самозаглиблена нація. Їм абсолютно начхати на те, що відбувається "десь там". Не всім, але – переважній більшості. Зрештою, посполита Франція "на зрізі" – це також і дебіл Депардьє, а не тільки Артюр Рембо з Бодлером.

Загалом кажучи, їм (французам) і на фільм Морейри плювати зі "дзвіниці" Нотр-дам де Парі. Тому це фільм для Путіна, а не для французької аудиторії. Йому (Путінові) принесуть звіт про фільм і розкажуть, що "картина приголомшила всю Францию". Хоч насправді вона "приголомшила" тільки російський бюджет на кілька "лямів" євро. Хай втішається. І на тому – "мерсі баку", так би мовити. З миру по нитці – дурневі гамівна сорочка.

...Завтра в парламенті відбудеться зустріч групи "Україна – Франція" з новим послом Ізабель Дюмон. Очевидно, що відповідне питання на цій зустрічі постане. І пані Дюмон щось про це скаже... "Це дуже прикро, звичайно",  – скаже вона. Так,прикро, "merde" – погодимося ми... Щоб не зривать глобальні євроінтеграційні процеси.)

Словом, щоб не розчаровуватися – не зачаровуйтесь... Пам'ятайте, що навіть благородний гасконець д'Артаньян це всього лиш – ватник Боярський.