В 1940-му рейхсміністер внутрішніх справ Третього Рейху видав указ, згідно з яким лікарі мали знищити всіх психічнохворих пацієнтів. За той рік втрати гітлерівської армії були значно меншими, ніж кількість убитих у німецьких і австрійських лікарнях. В СРСР "психлікарні" використовували як заклади тортур. Інакші люди, навіть хворі, не потрібні режимам.

Люди з особливими потребами - такі ж як і ми. Їх багато, ми їх так мало бачимо серед нас тому, що ми не вміємо бути серед них. Щоб не було проблем, аби міжнародній мережі ресторанів не доводилось вибачатись за неадекватність працівників (а поки вибачився тільки такий самий неадекватний менеджер), про проблему треба говорити.

А найбільша їх проблема - у нашій неосвіченості. Нам казали в школі "не дивитися" на єдиного неповноцінного хлопчика, що дивом потрапив до нас. Над ним жорстоко знущалися. Ніхто нічого не пояснював. Школа взагалі стригла усіх під один гострий ніж, вчителі наочно показували як треба боротися із інакшістю, радянська школа їх вчила саме так, і нічого про цю інакшість не розповідати, а краще з неї насміхатися. Навіть, якщо це не сором'язлива тема людей з нетрадиційною орієнтацією, навіть якщо всього-лише йдеться про людей з особливими потребами, рівень самих викладачів був настільки недолугий, аби говорити на такі серйозні теми.

- Джжж! - зображує на обличчі Чужого і голосно кричить в сторону свого друга. - Ти дебіл!

- Сам дебіл!

- Та ви децепешники!

Це буденний уривок з сьогоднішної розмови трьох маленьких пацанів з початкової школи по дорозі додому. Вони використовують медичні терміни, про які нічого не знають, про які їм ніхто не спробував щось пояснити. За років 10 вони можуть зайняти місце звільненого із львівського кафе офіціанта і менеджера і вже нічого не знати про відому нам львівську медіа-історію.