Десять місяців тому, 16 квітня 2015 року, біля свого будинку в Києві застрелили журналіста, письменника і телеведучого Олеся Бузину, який відомий як автор книг «Вурдалак Тарас Шевченко» і «Воскресіння Малоросії». Пізніше були затримані активісти націоналістичних організацій «С14» і УНСО, учасники АТО Андрій Медведько и Денис Поліщук, яким було оголошено підозру у вбивстві. Арешт активістів викликав великий громадський резонанс і ряд масштабних протестних акцій по всій Україні, остільки слідство не змогло надати переконливі докази провини активістів. У грудні минулого року Печерський суд Києва відпустив Медведька і Поліщука під домашній арешт.

Великою несподіванкою для всіх стало рішення Генеральної прокуратури України передати розслідування вбивства Бузини в Одесу. Тепер розслідуванням буде займатися слідче управління Національної поліції в Одеській області. Подробиць справи у прес-службі прокуратури не стали розголошувати.

На думку колишнього першого заступника генерального прокурора України Рената Кузьміна, Генпрокуратура незаконно передала справу Бузини в Одесу. Посилаючись на статті 216 і 218 КПК, він переконливо доводить, що місцем проведення слідства має бути виключно територія, на якій скоєно злочин. «Не може справа про вбивство, здійснене в Києві, розслідуватися в Одесі. Це правило вивчають студенти другого курсу юридичного Вузу», - нагадав він. «Генпрокурор Віктор Шокін провалив розслідування справи про вбивство Бузини, а тепер намагається приховати свою ганьбу за спини одеських поліцейських. Тож відповідати за це доведеться уже одеському прокурору Давиду Сакварелідзе, адже організовувати розслідування тепер має саме він», - відзначив Кузьмін в своєму Facebook.

Такої ж думки дотримується і директор Інституту аналізу і менеджменту політики Руслан Бортник: «Справа Олеся Бузини - це ганьба України. Справа, на жаль, розвалюється буквально на очах, ніхто не хоче нею займатися і якісно розслідувати. Хоч це із впевненістю можна назвати класичним політичним убивством. Думаю, що після трагедій на Майдані це сама брудна справа в історії незалежної України. Хто б і як не ставився до Бузини».

«Правий сектор» ВО «Свобода», а також бійці полку «Азов» кілька разів пікетували Апеляційний суд Києва, вимагаючи звільнити з під варти звинувачених у вбивстві Бузини Андрія Медведька і Дениса Поліщука. Активісти називають їх політичними в'язнями, а справу проти них - сфабрикованою і непереконливою. «У справі Бузини доказів провини Медведька і Поліщука не було і немає, - стверджує юрист Тетяна Монтян, - За яким принципом судді сьогодні приймають рішення, хто може вийти на волю, а хто ще посидить в СІЗО, - залишається загадкою».

Дивно, що слідчі, не зважають на думку української громадськості, яка переконана, що вбивство Бузини - це безглуздий план ФСБ Росії. Численні авторитетні журналісти і експерти одразу пов'язали вбивство Бузини з телепрограмою «Прямої лінії з Володимиром Путіним». Ведучий цієї програми раптом став ньюсмейкером для українського і російського медіапростору і замість української міліції підтвердив факт убивства Олеся Бузини, а Путіна зробив першим коментатором цього інциденту. Така підозріла блискавичність реакції наштовхує на думку, що вбивство одіозного журналіста було сплановане російською агентурою.

Як заявив народний депутат Верховної Ради VII скликання Олександр Мирний в ефірі телеканалу «112 Україна», «Для Росії було вигідно, щоб Бузину вбили. Це дає можливість російській піар-машині знову розповідати по всій Росії, що погляньте на цих нелюдів, фашистів, які вбивають будь-кого, хто виявляє симпатію до Росії». Кремль прагне створити міф про те, що Бузина - «мученик», що загинув за свої переконання в час «правління русофобського режиму в Україні».

Задовго до смерті Бузина фактично перетворився в медіа-персону в Росії. В Україні ж його зневажали за намір створити собі ім'я на упосліджені біографії й історії життя Тараса Шевченка і фактично забули. Він не мав ніякого авторитету, а його українофобські просторікування у Москві не мали впливу на громадську думку в Україні. Тож мотивів для його вбивства в українських радикалів фактично не було. Подібні вбивства потрібні лише режиму Путіна для підтримки певного рівня пропаганди. Нібито в Україні немає демократії, а замість толерантності панують антиросійські настрої й націоналістичне свавілля. Не виключено, що розвал шитої білими нитками справи про вбивство «яйцеголового» Бузини і недолуга спроба увіпхнути її одеській поліції стане ще одним аргументом для усунення Віктора Шокіна з посади генпрокурора, як того вимагає громадськість. Враховуючи її, Президент Петро Порошенко на своєму сайті 16 лютого вже повідомив: «Сьогодні зранку я мав зустріч і ґрунтовну розмову з Генеральним прокурором. Я звернувся до Віктора Миколайовича з пропозицією, щоб він написав заяву про відставку».