Сьогодні случайно прочитав удівітєльно інтірєсну статтю про нові лайки на ФБ... Пишуть буквально слєдующе: "Новая система лайков ФБ поставила в тупик большинство украинских блогеров. Платные боты не могут ставить платные лайки под новой системой. Так, например, у Сергея Лещенко 200 лайков вместо двух тысяч, а у Чепиноги - четыреста вместо четырех тысяч"...

А!!!! Катастрофа!!!!! Нас предали! Зрада б*я!

Автору цього матеріалу хочеться вистрілить в затилок з гаубиці, без усякої жалості і состраданія, або, по крайнєй мєрі - йобнуть в вухо, бо це - тупікова вєтка развітія чєловєчеської породи...

Невже він сам вірить, що мені (Татусі, Воськало, Медушевській, обом Добровольським, Кузьменку, Шрайку, Міхельсону, Бондарю, Любці, Сазонову, Гендіну, Влащенко і тд.) важна кількість лайків??? Зачєм? Ми ж не капіталізіруємся тут!

Для мене навпаки, триста лайків під постом про українського авангардиста Семенюка, в мільйон раз важливіші, ніж двадцять тисяч під якимсь п'яним потоком сознанія про "життєйське"... Бо це - справжні лайки справжніх людей, "ідіномишлєнніков"...

Більше того, скажу вам... Серед фб-блогерів - мінімальна кількість лайків - це модно... Чим менше лайків - тим адекватніший пост... Соціальна стратифікація, добір, дарвінізм бля...

Встрічаються два блогера і хваляться: - А у мене вчора під постом три лайка!!! - Аааа! Ти - лох!!! У мене один всього!!!!! :)