Об'єктивно про фільм "Політ золотої мушки".

Спершу, реверанс в бік його критиків - так, там є все, чим ви не задоволені. І труп кліпає очима. (Хай проживе ще сто років!) І сюжет намацати важко. (Вічна йому пам'ять!) І ще, і ще і ще...

Але... Я дивився фільм про гуцулів, відчуваючи в кожній секунді і в кожному кадрі, що люди, які його робили, так само, як я, втріскані в наші гори до останньої стадії алкоголізму. (То не пародія на хахлов від тих, хто тих хахлов зневажає.)...

Зараз ви будете чекати від мене багато розумних слів, а я придурів і напишу максимально лаконічно. (Наскільки то можливо при такій темі.)

Ніби витворені у фотошопі, пейзажі, живий труп, який кліпає очима і дихає (може то і проїзд, але то кайфово), вісілє - справжнє, гуцульське (хто в курсі - мене зрозуміє, хто не в курсі - бігом подивіться.) Ну не можу я назвати фільм з такими прекрасними сценами, з реготом у залі, через вади, на які звернуть увагу виключно моцні спеціалісти, поганим.

Так, qrwa, не шедевр. Але ж і не найгірше з сучасних українських кінопродуктів... Для чого мірятися піськами з Голлівудом?

Об'єктивно, нам потрібні недорогі проекти (200-500к доларами) з простими і цікавими сюжетами. Навіть не для кінотеатрів. (Кінотеатри - то наступний крок.) Спочатку, маємо заповнити ефірний простір на наших телеканалах. І не для відмазки за витрачені гроші. А справжні - такі, щоби зачіпали.

За весь минулий рік ми спромоглися на один такий фільм - "Тепер я буду любити тебе" - достойний для телеефіру продукт. А зараз, майже на початку року, спостерігаємо за польотом Золотої мушки. Майже прогрес!

Люде!

Пийте горівку!

Смакуйте пивом!

Закусуйте вудженов гуцульськов ковбасов!

І всі бігом дивитися "Політ золотої мушки"!