Таке нерідко трапляється в пісочні, дитсадку, школі. У нашому суспільстві, на жаль, поки не прийнято з повагою ставитися до дітей, своїх або чужих. Дитина перед дорослим беззахисна. Якщо зауваження близької людини сприймаються здебільшого нормально, то настанови і сварка чужого дорослого, особливо на підвищених тонах, можуть налякати. Адже сили не рівні, влада в дорослого, безпеки немає. Часом від такого агресивного натиску може розгубитися не лише дитина, а й батьки.

Тож як діяти в такій ситуації?

1. Передусім мама або тато фізично загороджують дитину від чужого дорослого, який сприймається як загроза. Так малюк почуватиметься під захистом.

2. Мама вирівнює ситуацію, ініціюючи розмову «дорослий-дорослий». При цьому мама пам'ятає, що діти поруч і зараз вони бачать модель поведінки в конфліктній ситуації. Тому мама демонструє повагу до опонента. Спершу вітається, знайомиться, дізнається причину суперечки.

3. Мама присідає поряд з дитиною так, щоб бути з нею на одному рівні. Мама розуміє, що її дитина хороша і ненавмисно зробила шкоду. Тому вона жестом, виразом обличчя, словами показує дитині своє розуміння, прихильність і підтримку. Потім мама спокійно і з повагою пояснює дитині, що вона зробила не так і як треба було поводитись.

4. Далі мама знову звертається до дорослого. Оскільки такі непорозуміння можуть повторюватися, варто домовитися, як діяти в майбутньому. А саме про те, що з усіма зауваженнями доросла людина має звертатися до мами, а не до дитини. Важливо, щоб дитина це чула. Так вона почуватиметься захищеною. Мамин захист ніби повідомляє дитині: «Ти важливий і цінний, я не дозволю нікому поводитися з тобою погано».

5. Коли всі негаразди позаду і душевну рівновагу відновлено, слід проаналізувати ситуацію наодинці. Це може бути ввечері або на наступний день, коли емоції вляжуться. Так дитина зможе отримати корисний досвід із ситуації, аби надалі не потрапляти в таке становище. При цьому мама не розповідає, як треба, а цікавиться, якою логікою керувалася дитина. Навідні мамині питання допомагають дитині самій знайти правильне рішення. Такий підхід допомагає малюку відчути себе більш компетентним. А отже, якщо ситуація повториться, він знатиме, як діяти.