Зараз якось так раптово, принаймні для мене, вибухнули одночасно замахи на репутацію відомих людей. І не просто відомих людей, а дуже відомих. І не просто дуже відомих, а таких, які навіть вже увійшли в історію і завдяки яким історія змінила повороти у їхніх, цих людей, країнах.

Один високопосадовець сусідньої західної, дружньої нам держави, гнівно засудив одного найзнаменитішого електрика в світі, що той насправді - донощик, який знищував людей. І що маніфестації, які пройшли на захист цього бувшого електрика, а насправді, одного з найвидатніших постатей 20 сторіччя, були таємно організовані спецслужбами сусідньої східної і практично нікому не дружньої держави.

Інша особа, але популярна переважно в межах ФБ, яка має розкішне почуття гумору, неповторний свій стиль та постить вранці та ввечері дуже хороші та позитивні фото або картини, вилила просто тонни сарказму, базарної зневаги та принижуючих епітетів на одного дуже відомого банкіра та бджоляра. Що він, цей бувший банкір та бджоляр, а насправді, також одна з надзвичайно відомих постатей, з іменем якого пов'язаний поворот нашої країни у західному напрямку, і це вже також увійшло в історію - насправді еталон лузера, якось так, і що він все про...ав і що в нього жодного досягнення.

Я не буду тут захищати ані найзнаменитішого електрика, ані надзвичайно відомого банкіра-бджоляра. Адже і в першому, і в другому випадку - немає диму без вогню, і повною вигадкою претензії до них назвати не можна.

Але я згадала покійного вже Олеся Бузину і його твори про Т.Шевченка. І в тих творах Шевченко і пиячив страшно, і ловеласом був жахливим, і, взагалі, був абсолютно непривабливим, ледачим, некультурним п'яницею-бабієм.

І що цікаво, що, дійсно, Шевченко і випити міг непогано, і в загули молодецькі вдарявся, і з жінками не був однолюбом явно, і в носі, може, колупався, і в Ликери після розриву вимагав якось неблагородно повернути подарунки свої.

І коли я читала Щоденники Шевченка, то інколи він там для мене досить несимпатично в певних життєвих ситуаціях виглядав.

Але коли починається березень, то, окрім того, що я просто радію весні, я починаю жити очікуванням днів 9 та 10 березня, як ніби Різдва та Паски.