Нарешті знайшлася людина, яка простими словами описала те, що мені не вдалося.

Різниця між державником і політиком у тому, що політик думає про наступні вибори, а державник – про наступне покоління. (Цитату приписують Черчиллю.)

Різниця між реформаторами та політиками в тому, що політики хочуть увійти до влади, а реформатори – в історію.

Саакашвілі каже, що не хоче бути прем'єром, а президентом він бути не може. Його амбіція набагато вища.

І так само молоді політики та громадські діячі, що сьогодні намагаються разом із Саакашвілі чи без нього знайти вихід із глибинної кризи, не прагнуть посад. Їхні амбіції набагато вищі. І тому незрозумілі.

А чого тут не розуміти. Адже набагато цікавіше бути одним із вільних людей вільного кола життя, ніж найголовнішим начальником на смердючому цвинтарі. Набагато цікавіше бути стартапером-початківцем у світовому центрі інновацій, ніж найбагатшим куркулем у відрізаному від життя глухому ізольованому селі. І краще йти пішки у правильному напрямку, ніж нестись за кермом крутої тачки у бетонну стіну.

Завжди є люди, амбіції яких вищі за гроші та посади. Вони й роблять історію. Це я не про Саакашвілі. Я таких людей знаю десь біля сотні. Ви про них ще почуєте.