8-го березня ми вирішили поговорити не про квіти, черги за подарунками та інші незмінні атрибути цього свята, а про символічний бекґраунд, який, на жаль, досі залишається актуальним. Адже минуло понад 100 років з пам'ятної демонстрації, а жінки й дотепер стикаються зі стереотипами та дискримінацією. Спеціально для порталу Мегаполіс Маріам Найем підготувала запис лекції «Гендерні стереотипи в житті жінок», яку вона прочитала в рамках проекту 15×4. Ми пропонуємо його вашій увазі як характерний зріз із життя звичайної дівчини.

«Якщо хочеш бути почутою - будь зрозумілою» - саме таким принципом я керуюся при підготовці матеріалу, тому ця стаття не буде антипатріархальним маніфестом чи ще однією статтею про насильство. Сьогодні я спробую вам розповісти, як це - бути особою жіночої статі від народження і до глибокої старості. Я розумію, що читаючи цей текст майже всі дівчата будуть впізнавати себе, але справа зараз більше стосується чоловіків. Головна мета цього матеріалу - дати саме чоловікам уявлення, що таке бути дівчиною. Для більш легкого сприйняття я вирішила поділити жіноче життя на певні етапи. Отже:

• 0-5 років

Все починається з народження, а саме, з кольору конверта, в який тебе поклали: рожевий чи блакитний

Рожева монохромність триває ще років 7-8, поки дівчина сама не почне обирати собі речі. Варто зазначити, що на цьому етапі різниця у вихованні ще не така значна, як у наступні періоди. Звичайно, у житті майбутньої жінки вже присутні бантики, іграшки і так далі, але поки що ще не все так запущено. На даному етапі дівчинці просто обирають іграшки, щоб вона в майбутньому точно знала, ким ПОТРІБНО стати.

Для дітей, і дівчаток і хлопчиків, тіло - це перш за все спосіб продемонструвати внутрішній світ, а також спосіб пізнання оточуючого світу: вони знайомляться зі світом за допомогою очей і рук, а не за допомогою статевих органів.

Основна різниця між дівчатками і хлопчиками, яку я помітила, коли була маленькою, це можливість «сильної» статі пісяти стоячи. Скажу чесно, це викликало у мене заздрість і, як виявилося, не тільки у мене

Багато дівчаток заздрили цьому «таланту» хлопчиків, що вони не соромлячись і де завгодно можуть це робити. (До речі, зараз вже є спеціальні пристрої, які дозволяють і жінкам пісяти стоячи).

Тобто, особливих установок дитина ще не отримує, суспільство ще не тисне на неї величезною кількістю штампів, але деякі установки все-таки вже є.

На горизонті з'являється слово «товста». Товстою бути погано. Чому? Дівчата ще не усвідомлюють, але те, що це погано, це - факт

• 5-11 років

Діти обох статей однаково намагаються завоювати любов дорослих. Ось тут вперше дівчата опиняються у кращому становищі, ніж хлопчики. Дорослі хочуть, щоб хлопчик був «маленьким чоловіком», і він може заслужити їхнє схвалення, лише виявляючи незалежність. Він подобається їм тільки тоді, коли не прагне сподобатися.

"Навіть хороша мати, яка щиро бажає добра своїй дочці, зазвичай вважає, що найрозумніше - це виховати з неї «справжню жінку», оскільки саме в такій якості їй найлегше буде жити в суспільстві (...) Щоб бути привабливою, їй доводиться стримувати природні пориви, їй забороняють наслідувати хлопчиків, грати в дуже бурхливі ігри, битися" (Сімона де Бовуар)

Значний вплив на дівчинку мають казки та мультфільми: і з часом більшість дівчат хочуть бути принцесами. Бо всі навколо говорять «бути принцесою - класно»

Образ жінки у казках та мультфільмах приблизно такий:
"Жінка - це Спляча Красуня, Попелюшка, Білосніжка, яка чекає і терпить. Її головна мета - підкорити чоловіче серце. І часто для того, щоб досягти успіху, їй потрібно тільки одне - краса. Тому зрозуміло, що турбота про свій зовнішній вигляд може перетворитися для жінки у справжню одержимість. Незалежно від того, хто вона - принцеса чи пастушка, їй завжди потрібно бути гарною, інакше не буде шансу на любов і щастя" (Сімона де Бовуар)

У цьому віці у світ дівчинки вриваються хлопчики як щось незрозуміле, галасливе, постійно бігаюче і травматичне. Зазвичай дівчатка тримаються подалі від таких ігор, адже цим вони дратують дорослих.

Згодом у житті кожної дівчинки-дівчини-жінки з'являться два слова, які будуть переслідувати її все життя - «товста» і «стара». У цьому віці слово «стара» з негативним відтінком відноситься тільки до стареньких з мультфільмів, а ось слово «товста» вже лякає. Ще не зовсім зрозуміло, що поганого в тому, щоб бути товстою, але ясно одне - людям це подобається.

• 12-20

Цей період знаменується важливою зміною - менструація.

"У цей неспокійний час дитяче тіло дівчинки стає тілом жінки. Розвиток грудей і волосяного покрову викликає у неї спочатку сором, який, щоправда, іноді з часом переростає в гордість. Єдина новина - неприємна подія, яка буде повторюватися щомісяця. Деякі дівчатка, дізнавшись, що їм доведеться терпіти це все життя, годинами плачуть. Дівчинка знайомиться з відчуттями дорослої жінки задовго до початку менструального циклу. З нею відбуваються й інші підозрілі явища. До початку менструацій її еротизм пов'язаний з клітором. Дівчинка набирається сексуального досвіду не тільки зі спілкування із всезнаючим або зіпсованими подружками" (Сімона де Бовуар).

Але ніхто толком нічого не знає.

У цьому плані світ дівчаток не так відкритий, як світ хлопчиків. Хлопчики починають дивитися порнографію на кілька років раніше і дізнаються, що куди і де. Дівчата ж тривалий час навіть не знають, що з цим робити. Постійно якісь особи чоловічої статі притискаються до неї в кіно, хтось лізе під спідницю в транспорті, молоді люди кидають їй вслід глузливі коментарі, на вулиці її переслідують чоловіки, хтось її обіймає, хтось злегка торкається. Вона не розуміє, що з нею відбувається.

Пам'ятаю, коли мені було 12 років, я сіла в автобус, а хлопець позаду мене підклав мені руки під попу. Я їхала так кілька зупинок, відчуваючи, що щось не так... Намагаючись забути це, я нікому не розповідала про цей випадок до 24 років. І суть у тому, що насправді таке переживали більшість дівчат.

В якийсь момент у життя дівчини ураганом вриваються хлопці. І все. Життя ніколи не буде таким, як раніше. Ти починаєш чітко усвідомлювати, хто такий чоловік у цьому світі. Приблизно з цього віку з кожного дня життя дівчини можна викреслити приблизно одну годину, саме стільки часу вона витрачає на свою зовнішність.

Починається капіталовкладення у «найстабільнішу» валюту в житті жінки - зовнішність. Це все робиться для того, щоб бути бажаною «ними»

Відтепер слово «товста» впливає на неї щодня. Виникає панічний страх, що хтось саме про тебе скаже «товста». Саме це штовхає дівчат вже у підлітковому віці сідати на дієти. Бульдозер маркетингу давить з екранів телевізорів, комп'ютерів, реклами. Тут ти починаєш вбирати в себе жіночий образ.

Але поряд з тим, що хочеться подобатися чоловікам, з'являються перші спроби самореалізації та пошуку себе. І ось тут дівчина стикається з новою перепоною - всюди чоловіки. Якщо ви введете в google запити: «великий вчений», «великий письменник», «велика людина» (!), як ви думаєте, кого ви там побачите? Правильно, зовсім не жінок. І ця маленька деталь врізається в мозок кожної з нас, коли ми замислюємось про самовираження.

• 18-30

У цьому віці весь жах комплексів відходить на другий план. Дівчина вже розуміє, що може бути приваблива. З'являється впевненість у собі.
Я називаю цей вік віком КОМБО:

Красива + успішна + знайти чоловіка (діти) + НЕ ТОВСТА

(Варто зазначити, що слово «товста» нікуди не зникає, але стає вже більш керованим. На горизонті з'являється слово «стара» як щось страшне і лякаюче)
Це час, коли потрібно встигнути все і не бути засудженою.

Але пастка в тому, що яку б роль не обрала дівчина: кар'єристки, домогосподарки, дружини багатого чоловіка, науковця - у будь-якому випадку, вона буде засуджена якоюсь суспільною групою незалежно від її вибору

Пам'ятаю, як після розлучення з хлопцем моя близька подруга сказала мені: «Тобі буде дуже складно знайти собі хлопця. Надто вже ти багато читаєш. Чоловік повинен бути розумніший, інакше негармонійно». Ви можете уявити, щоб хтось сказав чоловікові, що він повинен бути менш розумним, щоб знайти собі пару?

В Україні перша дитина в сім'ї з'являється до 30 років і, звичайно ж, це повністю змінює ставлення жінки до себе.

"Містифікація починається тоді, коли, беручись прославляти Материнство проголошують, що будь-яка жінка-мати є прикладом і материнська відданість може бути бездоганно щирою; в житті ж цей випадок рідкісний. Зазвичай материнське почуття - це своєрідний компроміс між самозакоханістю, альтруїзмом, мрією, щирістю, нещирістю, відданістю, цинізмом" (Сімона де Бовуар)

• 30-45 (50)

Материнство часто стає приводом для дискримінації жінок в Україні. Молодих матерів неохоче беруть на роботу, і рідше, ніж чоловікам, довіряють відповідальні посади. "Коли жінка народжує дитину, вона одразу стає винна в усьому - що дитина комусь заважає, що вона її погано виховує або доглядає за нею, причому давати поради намагаються всі, а допомагати не хоче ніхто", - зазначає гендерний експерт Марія Дмитрієва.

Жінка-мати починає відчувати на собі ознаки часу: "Чоловік старіє поступово, жінка виявляється захопленою зненацька раптовою зміною своєї жіночої сутності; ще зовсім молода, вона вже втрачає свою еротичну привабливість, здатність народжувати, а це якраз те, що і в очах суспільства, і в її власних служить їй виправданням і в чому вона бачить можливість свого щастя; їй залишається прожити майже половину дорослого життя без надії на майбутнє. Зміни, що відбуваються в організмі, набагато легше переносяться жінками, які не робили основну ставку на свою жіночу сутність; тими, хто був зайнятий роботою, серйозно чи навіть тяжко працював"  (Сімона де Бовуар)

• 50 +

Протягом усього життя жінці говорили про зовнішність, про чоловіків і про дітей. Але ніхто не говорив, що робити, коли ти постарієш, з чоловіком ти в шлюбі уже 20 років або розлучена, а діти виросли. Няньчити онуків? У цей період жінка в якійсь мірі стає вільною від забобонів.

До п'ятдесяти років вона в розквіті сил, за її плечима багатий досвід; чоловік саме до цього віку досягає вершини своєї кар'єри; її ж відправляють на відпочинок. Протягом всього життя її вчили самозречення, і ось тепер її самовідданість більше не потрібна. Вона стає незатребуваною, її існування нічим не виправданим, вона із сумом дивиться у майбутнє, думаючи про себе: «Я нікому не потрібна!»

Молодість і краса - це такий капітал, в який скільки не вкладай - з кожним роком він тільки тане. Навіть якщо жити в фітнес-клубі і щотижня ходити до косметолога, з віком активи все одно будуть падати. І дуже часто у таких жінок страх старіння - це не стільки страх вікових змін як таких, скільки страх втратити свій єдиний актив, свій капітал. Тому робити ставку тільки на зовнішність, на мій погляд, досить нерозумно і недалекоглядно.