Саме цей час - між висловленням недовіри Уряду та реальною його відставкою - дуже добре показує наскільки незрілим і несвідомим є наш правлячий клас.

Що відбувається на наших очах?

Представник Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко в англомовній газеті (тобто для закордонних читачів) публічно звинуватив Прем'єр-міністра і Президента в тому, що вони вступили в змову, на двох розділили корупційні потоки і сфери збагачення.

Як би мав діяти правлячий клас в країні, де у нього була б громадянська свідомість?

Він би мав зробити одне з двох: 1) вивести пана Лещенка з фракції БПП і засудити його вчинок; 2) розпустити фракцію (чи дві фракції) і проголосувати за парламентські та президентські перевибори.

Чому саме так?

Тому що звинувачення Лещенка означають, що в Парламенті діють дві найбільші фракції, що підтримують корупцію та збагачення своїх керівників, і Президент все це не просто покриває, а організовує.

Якщо все-таки боротьба з корупцією для депутатів не фікція, тоді фракції мають негайно саморозпуститися.

Що означає мовчання правлячого класу в цій ситуації? Просту констатацію факту: український правлячий клас у своїх більшості - це моральні уроди, що не здатні до самооцінки, до постановки суспільно важливих цілей, до самоочищення. А це шлях до самознищення правлячого класу.

Ну і чорт би з ними. Але ж вони потягнуть на дно всю Україну!

Панове українці, у нас ситуація...

Ситуація це не просто якісь пересічні обставини. Ситуація це така комбінація умов та обставин, яку або можна здобути з важкими зусиллями і втратами, або з якої неможливо вийти без великих зусиль та втрат.

Ситуація морального уродства правлячого класу стала критично важливою для самого існування України.

Про моральне уродство правлячого класу знають тепер не тільки українці. Про моральне уродство українського правлячого класу тепер знають і іноземці - не тільки ті, що підтримують нас (як от Європа та США), але і ті, що зловтішаються з цього (як от Росія).

Отже правлячий клас мовчить не тому, що у нього шок чи тому, що він всього цього не знав. Правлячий клас мовчить, тому що діє, як завжди діяв до цього - якщо довго мовчати, то громада забуде і махне рукою.

На цей раз так не буде. Бо все дуже серйозно, і мова йде про виживання цілого народу і збереження країни.

Представники двох парламентських фракцій "корупції та збагачення" продовжують робити вигляд, що все погано, але не дуже критично - мовляв, змінимо Уряд і все буде гаразд.

Не буде гаразд. Правлячий клас як моральні уроди отримають всегромадський бойкот без Майдану. Це буде всегромадська неприязнь, яка означатиме неможливість публічної діяльності для правлячого класу. А для правлячого класу це фатально.

Якщо доведеться, представників правлячого класу будуть фізично знищувати. Можливо це і розвалить країну, але ніхто з них втекти і сховатися не зможе. Надто велику лють та ненависть до себе вони створили.

Чи є шанс на мирну і поступову заміну правлячого класу?

Єдиний шлях виходу з цієї ситуації - це ціла серія перевиборів Парламенту та Президента щодвароки.

Чому, запитаєте ви?

Та тому, що українці в своїй більшості теж не можуть розглядіти моральних уродів і голосують за них на виборах.

Причина цього - дуже низька моральна планка оцінок самих українців, що є наслідком довгих років колоніального рабства, патронованого Росією здирства громади від власного правлячого класу та моральних знущань правлячого класу над громадою на тлі небажання виконувати правила, які розробляються правлячим класом для всіх, окрім себе.

Підвищувати моральні вимоги до правлячого класу потрібно поступово, як і підвищувати моральні вимоги громадою до самих себе.

Тільки так можна зберегти Україну.

Інакше - руйнування і забуття нас як суспільства, як народу, як нації, як громади.