Сьогодні, 9 березня, в день народження Тараса Григоровича Шевченка, пропоную унаочнити спроби увічнення пам'яті Кобзаря, з перших проектів і до створення візитівки Києва – пам'ятника Шевченкові в однойменному парку навпроти університету, що теж носить його ім'я.

Ідея відкриття пам'ятника Шевченкові в Києві виникла ще за часів царату. 1904 року з цього питання було створено комітет при Київській міській думі. Ясна річ, державних коштів на це не давали, тому було оголошено збір пожертвувань. Згодом створили спеціальний "Комітет зі збудування пам'ятника Т. Г. Шевченкові в Києві", який опікувався всією організацією.

Офіційний дозвіл на встановлення монументу міська дума надала лише 1909 року. Безліч суперечок виникло щодо місця, де буде встановлено монумент. Спочатку хотіли поставити на Михайлівській площі, (але згодом там встановили пам'ятник княгині Ользі), потім вирішили встановити на Караваєвській площі (нині площа Толстого), розглянули і відмовилися від пропонованої ділянки біля опери, місця проти перетину вулиці Пушкінської та Бібіковського бульвару (нині бульвар Шевченка), навпроти Бессарабського ринку, на місці перед нинішнім Національним художнім музеєм і деяких інших. Врешті-решт, комітет затвердив місце на Петровській алеї, за новим парковим мостом, із чудовим видом на Дніпро.

1 травня 1910 року було призначено міжнародний конкурс на створення проекту пам'ятника.

Тут і далі – конкурсні проекти 1910 року

Це окрема історія, скажу лише, що в той час вийшла серія поштових карток із зображеннями поданих проектів (сподіваюся, колись про цей конкурс напише окрему книгу мистецтвознавиця Олена Мокроусова, яка глибоко вивчає історію київських архітектурних конкурсів).

Як би там не було, але пам'ятник до 1917 року не відкрили.

За часів революційних змагань про Шевченка не забували.

1919 рік, бюст Шевченка на Михайлівській площі

В 1919 році деякий час на залишках постаменту Ольги стояв бюст Шевченка, ще один, роботи Ф. Балавенського, був на теперішній Європейській площі (його на початку вересня того ж року розтрощили денікінці).

1919-ий, розтрощений денікінцями бюст Шевченка на Царській (нині Європейській) площі

1919 рік, постамент знищеного денікінцями бюста Шевченка на Царській (нині Європейській) площі

Лише до 125-річчя Кобзаря в парку навпроти університету (тоді ж перейменованого на честь Шевченка) встановили повноцінний пам'ятник. Колись на цьому місці стояв монумент імператорові Миколі І. Місце виявилося таким вдалим, що для нового пам'ятника не стали шукати іншого і змінювати ракурс. До речі, зараз дехто з екскурсоводів-аматорів розповідає казку, що Шевченко стоїть на постаменті, який залишився від царя.

6 березня 1939 року. Урочисте відкриття

Пам'ятник Тарасу Шевченкові роботи скульптора М. Манізера й архітектора Є.Левінсона урочисто відкрили 6 березня 1939 року. Висота бронзової фігури – 6,45 м, її встановлено на постаменті з червоного граніту з написом "Т. Г. Шевченко. 1814-1861" і рядками з Тарасового "Заповіту".

6 березня 1939 року. Урочисте відкриття