Усе в наших постсовкових вагонах зроблене так, аби ти вночі не заснув.

Це такий спеціальний конструкторський концепт, продукт хитрого хтивого підступного інтелекту доктора зла. Шторки на вікні, які не захищають від світла, двері в коридорах, які можна зачинити тільки гримаючи, таємна симфонія скрипів, шорохів, ударів і тіней, обігрів, який фігачить із такою енергощедрістю, що ти вкриваєшся потом.

Навіть митці, які досі голосно обговорюють Брейгеля. Вони теж, я певен, неодмінний елемент всесвітньої змови, а саме фантазії головного конструктора умовного Крюківського вагонноремонтного заводу імені Ілліча. Чиє конструкторське завдання просте: все у вагоні має працювати на одну спільну світлу мету – щоб ти вночі не заснув.