Осьо щойно я випадково дізналася про справжню причину отих остогидлих кремлівських камлань про "рускіє і украінци - адін нарот".

Окрім ідеології, тут ще є практична (для Мордору) користь:

В Москве осталось не больше 31 % русских от общего числа москвичей.

14% жителей столицы России - азербайджанцы, занимающие второе место после русских. На третьем месте татары, башкиры, чуваши - 10%. При этом 5% жителей Москвы составляют армяне.

Виправляє ганебні для шовінистичної російської столиці показники влада за рахунок мешкаючих в Москві українців та білорусів, рахуючи їх кількість, не відокремлюючи від загального числа слов'ян.

4 млн. 800 тис. чоловік з 11 млн. москвичів статистику хоча й не виправляють кардинально, але, все ж таки, збільшують відсоток слов'ян в "столиці Руського миру" майже до 42%. Але, зважаючи на те, що під час останніх російських переписів населення всіх мордорських українців та білорусів прагнули (а деякі і самі просилися) записувати росіянами, наявність в Москві українських та білоруських представників "єдиного народу" стає вирішальною для її визначення європейським, слов'янським (поки що) містом.