“Привозять їм кандидата – солідного, надійного. Кандидат – гречку до школи, нові цідилка – на ферму, гумаки мало не в кожну хату. А виборці йому що? А делегацію в районний Рух! Мовляв, скажіть нам, чи цей кандидат є правдиво добрий. Так вам у Русі і сказали! У них свій кандидат – вони вам свого і підсунуть. А ви, люди, беріть папір і клейте на парканах. За це вам по п`ять гривень дадуть. Ну скажіть, чи нашому народові можна давати волю? Як тепер буде з гречкою, ніхто не знає. Доведеться віддавати. А віддавати нема що. Бо Оляна з неї вже тричі гречаники ліпила. І директор школи по кілограмові вчителям роздавав... Хто платити буде? Говорилося людям: голосуйте за нього! Нехай раз у чотири роки, але щось вам таки дасть. А люди пігнали до району!

...Чим же не зарібок? Кожен дає собі раду, як уміє. Тож пощо дивуватися урядникам від виборів? Як жид казав: кому війна, а кому – комерція. Але за того чоловіка, що гречку привіз, треба було проголосувати. Якось не пасує – взяти взяли... Треба було не брати. Е-е-е, кожен патріот, поки до Києва не добереться! А в столиці той патріотизм десь пропадає. Чи на квартири міняють, чи на ще які депутатські пільги. А тому селянин мусить змиритися – як великі пани марципани їдять, то він мусить хоч гречку дістати”

Герман Г. М. Червона Атлантида / Ганна Герман ; передм. Б. Олійника. К. : Довіра, 2011. - с. 116, 118.

UAINFO

ГЕРМАН АННА НИКОЛАЕВНА. ДОСЬЕ