У кінці жовтня 2016 року прем'єр-міністр та міністр економіки України знову опиняться в гарячому кріслі: їм доведеться відповідати перед громадськістю за місце України в черговому щорічному рейтингу країн за легкістю ведення бізнесу Doing Business-2017, який публікує Світовий банк, зазначає в своєму блозі на "Новому часі" міністр економічного розвитку та торгівлі України Айварас Абромавичус.

На цей рейтинг пильно дивиться світова бізнес-спільнота, адже він оцінює регуляторне середовище – один з основних критеріїв інвестиційної привабливості тієї чи іншої країни.

Як ви, напевно, пам'ятаєте, у рейтингу Doing Business-2016, опублікованому 27 жовтня 2015 року, Україна посіла 83-е місце серед 189 країн, опинившись у середині списку поруч з Фіджі та Брунеєм.

Але важлива не тільки позиція в рейтингу, але і його динаміка. Ми ростемо, і це плюс, але цього занадто мало, щоб звернути увагу інвесторів і змінити їхнє негативне сприйняття нашої країни. Ми хоч і просуваємося вгору, але недостатньо швидко.

Прогрес у рейтингу Doing Business – один із ключових індикаторів, за яким іноземні інвестори та бізнесмени оцінюють ефективність роботи українського уряду і результат проведених реформ. Рейтинг враховує не лише зміни законів "на папері" – фахівці Світового банку щорічно перевіряють, чи є практичні поліпшення для бізнесу в кожній із сфер, які охоплює рейтинг, і покращується бізнес-клімат насправді.

Спільно зі створеним нами Офісом ефективного регулювання (BRDO) ми зосередилися на найболючіших проблемах бізнесу, щоб радикально переламати ситуацію, поліпшити інвестиційний клімат і прибрати ключові больові точки, які заважають бізнесу. В результаті цієї роботи ми створили, а Кабінет міністрів 16 грудня 2015 року затвердив Дорожню карту, виконання якої за рік приведе Україну до топ-50, а за два роки – в топ-20 країн за легкістю ведення бізнесу.

Із 189 країн, ми знаходимося нижче середнього за такими категоріям: врегулювання неплатоспроможності – 141 місце, дозволу на будівництво – 140 місце, підключення до електромереж – 137 місце, міжнародна торгівля – 109 місце і сплата податків – 107 місце. Дуже складно створювати бізнес, не кажучи вже про те, щоб конкурувати за інвестиції з іншими країнами, коли в Україні на сплату податків доведеться витратити 350 годин, у той час як у країні-лідері Катарі – всього 41 година; процедура банкрутства займає три роки, коли, наприклад, у Фінляндії – менше року, а дозволи на будівництво обходяться в 15% від вартості самого будівництва, коли в Сінгапурі це всього 3%.

Візьмемо давно наболілу тему підключення до енергомереж. Україна посідає за цим показником 137-ме місце. У країні-лідері – Республіці Кореї – процес підключення займає 18 днів. В Україні – 263 дня, випереджаючи лише Бангладеш, Мадагаскар, Південний Судан, Ґвінею-Бісау та Ліберії. І не тому, що в Україні фізично не вистачає електромереж – річ у складних, неефективних, забюрократизованих і корумпованих процесах.

З грудня 2015 року в нас є затверджений покроковий план змін, щоб досягти висоти топ-50 рейтингу вже в цьому році, але дата "відсічення" нового рейтингу – 1 червня – вже дуже близька.

У минулому році вдалося просунути закони, які забезпечать зростання у рейтингу на 13 позицій – захист прав міноритарних акціонерів, спрощення реєстрації власності, спрощення процедур міжнародної торгівлі, але до 1 червня потрібно впровадити реформи, які піднімуть нас іще як мінімум на 20 позицій до бажаного п'ятдесятого місця. На жаль, востаннє законопроекти з економічними реформами розглядалися в парламенті чотири місяці тому.

Сьогодні у Верховній Раді лежить – ні багато, ні мало – "всього" 12 готових законопроектів про спрощення підключення до електромереж, що підкине Україну на 11 позицій угору в загальному рейтингу, а час підключення до електромереж скоротиться в сім разів; про спрощення процедур банкрутства (повинні дати 10 місць у рейтингу), про скасування пайового внеску (сім місць вгору), про медіацію (перше місце), виконавче провадження (перше місце), та інші.

У разі прийняття готових законопроектів і до того ж виконання всіх запланованих на цей рік 23 кроків, ми зможемо опинитися в рейтингу не в компанії Тринідаду і Тобаго чи Гватемали, як зараз, а поряд з Ізраїлем та Угорщиною. Виконання всіх 43 пунктів програми поставить Україну в групу лідерів разом з Канадою і Німеччиною.

Кажучи прямо, у Верховної Ради залишилося дев'ять повноцінних пленарних днів, щоб прийняти необхідні зміни в законодавство. Але, враховуючи, що з січня цього року Рада не розглянула жодного законопроекту, спрямованого на поліпшення бізнес-клімату, надія на успіх тане з кожним днем.

Керівництву Верховної Ради неодноразово пропонувалося проводити тематичні економічні дні в парламенті, щоб дати можливість депутатам зосередитися на цій тематиці, не відволікаючись на політичні чвари. І перша ластівка була – в листопаді одного дня ВР проголосувала 10 важливих законів, спрямованих на дерегуляцію, реформи держпідприємств і залучення інвесторів. На жаль, цей успіх повторити не вдалося: всі заплановані тематичні економічні дні переносилися і розмивалися іншими законопроектами. Останнього разу "День економічного розвитку" у Парламенті не пройшов 31 березня.

Через півроку Світовий банк знову оприлюднить черговий рейтинг. Де в ньому буде Україна?

За даними Світового банку, країни, що потрапляють у десятку рейтингу Doing Business, отримують у 50 разів більше прямих іноземних інвестицій, що перебувають в останній десятці рейтингу. А це – саме те, чого потребує Україна. Це робочі місця, розвиток експорту, модернізація виробництва та нові управлінські технології. Ми розраховували залучити в Україну в цьому році $5 млрд прямих інвестицій. Минулого 30 березня бізнес-форум Нідерланди-Україна підтвердив зацікавленість міжнародних компаній у будівництві виробничих потужностей в Україні, але від тих рішень, які приймаються зараз, залежить, чи дійсно інвестор повірить у нашу країну.

Економічні реформи зараз відійшли на другий план. Затримки та труднощі з прийняттям таких законів показують, що ми приділяємо економіці недостатньо уваги. Якщо ми серйозно налаштовані на економічні реформи та створення в країні привабливого інвестклімату – а цього вимагають не тільки міжнародні партнери, але в першу чергу – народ України, то економічні закони повинні отримати перший пріоритет.

До 1 червня залишилося дев'ять пленарних днів і жоден з них не можна провести даремно.