Ми спробуємо оцінити, наскільки домовленості «Мінськ-2» відповідали національним інтересам України та Росії. Кожен пункт домовленостей буде оцінено за 5-бальною шкалою, де 5 - повна відповідність національним інтересам.

Пункт №1: передбачає всеохопне припинення вогню.

Оцінка: Україна: 4/5; Російська Федерація: 4/5.

Коментар: Припинення вогню відповідає інтересам України як відстрочення військового протистояння на користь України, але цей пункт не містить жодних прямих зобов'язань щодо припинення цього вогню саме для Російської Федерації, а також не встановлює відповідальності за його порушення.

Пункт №2: передбачає відведення важких озброєнь сторонами за допомогою ОБСЄ на рівні відстані заради створення зони безпеки.

Оцінка: Україна: 3/5; Російська Федерація: 3/5.

Коментар: Саме по собі створення зони безпеки в рамках української території та вимоги про відведення нею озброєнь є «особливим» заходом, але необхідною умовою для деескалації конфлікту. Цей пункт б'є по наступальному потенціалу ЗСУ, та не обмежує оборонний. Негативним моментом для України є встановлення орієнтирів по лінії розмежування, а також відсутність чітких механізмів відведення озброєння. Позитивним моментом є перелічення конкретних видів озброєнь (у тому числі тих, що перебувають на балансі лише Росії).

Пункт №3: передбачає ефективний моніторинг та верифікацію виконання пунктів №1 та №2 з боку ОБСЄ.

Оцінка: Україна: 4/5; Російська Федерація: 3/5.

Коментар: Наявність у зоні проведення бойових дій авторитетної міжнародної організації є позитивом. Водночас неоднозначність роботи місії ОБСЄ та підозри щодо її співпраці з агресором сіють сумнів щодо прозорості роботи. Ефективність місії підірвана через серйозний вплив Росії на прийняття рішень в ОБСЄ, а також через неможливість її доступу до «окремих районів» Донбасу.

Пункт №4+12: передбачає, що в перший день після відведення озброєнь почнеться діалог про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства та закону «Про особливий порядок самоврядування», а також про майбутній режим цих територій. Питання щодо виборів Україна зобов'язана узгоджувати з представниками районів.

Оцінка: Україна: 4/10; Російська Федерація: 7/10.

Коментар: Важливим і очевидним є відзначення того факту, що вибори мають пройти згідно з українським законодавством. Поруч з тим цей пункт прямо передбачає необхідність «особливого» законодавства щодо самоврядування та статусу українських територій, що по суті є «особливим статусом» Донбасу.

Пункт №5: передбачає помилування та амністію осіб у контексті подій в окремих районах Донецької та Луганської областей на основі закону.

Оцінка: Україна: 2/5; Російська Федерація: 4/5.

Коментар: Пункт передбачає обов'язок України прийняти закон, що амністує та помилує бойовиків та терористів за злочини й акти, що були вчинені ними проти України та її громадян. У разі реалізації положень цього пункту мова може йти про національне приниження України та жертв актів бойовиків.

Пункт №6: передбачає обмін заручників за формулою «всі на всіх».

Оцінка: Україна: 3/5; Російська Федерація: 3/5.

Коментар: Цей пункт передбачає позитивний механізм звільнення всіх заручників, але не визначає категорії таких заручників та процедури обміну.

Пункт №7: передбачає міжнародний механізм щодо забезпечення доступу, доставки, зберігання та розподілу гуманітарної допомоги.

Оцінка: Україна: 3/5; Російська Федерація: 4/5.

Коментар: Переведення доставки гуманітарних вантажів під міжнародний контроль є важливим елементом для окупованих територій. Гуманітарна допомога в умовах соціальної кризи є цінним інструментом політичного впливу України. Водночас цей пункт не забороняє незаконне направлення вантажів у формі «гуманітарних конвоїв РФ» та не визначає чітких механізмів контролю.

Пункт №8: передбачає відновлення соціально-економічних зобов'язань України на території окремих районів Донецької та Луганської областей.

Оцінка: Україна: 2/5; Російська Федерація: 4/5.

Коментар: Згідно з цим пунктом Україна має здійснювати повний комплекс усіх економічних виплат за відсутності контролю за територією. Україна у важкому економічному становищі, її економіка не потягне ще один регіон-донор.

Пункт №9: передбачає відновлення контролю над державним кордоном України в перший день проведення місцевих виборів та конституційної реформи при узгодженні її з представниками окремих районів.

Оцінка: Україна: 2/5; Російська Федерація: 5/5.

Коментар: Контроль над державним кордоном ставиться як умова для проведення «особливих» виборів та «особливого конституційного статусу» окупованих територій, що, по суті, є «ґвалтуванням» суверенітету України.

Пункт №10: передбачає виведення усіх іноземних військ та техніки.

Оцінка: Україна: 3/5; Російська Федерація: 3/5.

Коментар: Цей пункт визнає наявність на території України іноземних військ, техніки та найманців. Поруч з тим він прямо на вказує на агресора та розташований занадто «далеко» у послідовності пунктів. РФ не визнає наявності найманців та своїх військ на території квазі-республік. При цьому попередні пункти визначають рамки легалізації цих «іноземних» суб'єктів.

Пункт №11: передбачає проведення конституційної реформи у формі децентралізації з урахуванням особливостей окремих районів, що узгоджені з ними. Також передбачається введення постійного законодавства про особливий статус окремих районів згідно з заходами додатку №1.

Оцінка: Україна: 2/5; Російська Федерація: 4/5.

Коментар: Цей пункт передбачає перекроювання української Конституції під тиском агресії при узгоджені з «маріонетками» агресора на умовах «федералізації» та введення «особливого квазі-статусу» Донбасу. Пункт 12 перетворює сепаратистські республіки на впливові анклави всередині України, які зберігають збройний потенціал та владу кремлівських кураторів.

Пункт №13: передбачає діяльність Тристоронньої контактної групи.

Оцінка: Україна: 3/5; Російська Федерація: 4/5.

Коментар: Передбачає важливий механізм для переговорів за наявності «гібридної» системи представництва на цих переговорах. Замість діалогу агресора та його жертви маємо переговори між бойовиками, «гарантом» бойовиків та напівофіційними представниками української держави.

Послідовність пунктів: Україна: 2/5; Російська Федерація: 4/5.

Коментар: замість послідовності (припинення вогню / відведення озброєнь / діалог про вибори і особливий статус/ вибори + конституційна реформа / відновлення контролю над кордоном + виведення іноземних військ) мало б бути (припинення вогню + відведення озброєнь / виведення іноземних військ / контроль над кордоном / вибори + діалог щодо децентралізації та інших змін).

Тема Криму в Мінськ-2: Україна: 0/5; Російська Федерація: 5/5.

Юридичні особливості дії угоди, статусу учасників угоди, міжнародно-правового статусу угоди: Україна: 2/5; Російська Федерація: 4/5.

Коментар: Росія виступає не як сторона конфлікту, а як "гарант". Це дозволяє РФ не виконувати пункти угоди. Особливості дії угоди не визначені. Статус угоди сумнівний і обов'язковий передусім після прийняття резолюції РБ ООН №2202.

Оцінка відповідності: Україна: 39/80; Російська Федерація: 61/80.

Висновок: Мінські домовленості №2 на 49% відповідають національним інтересам України та на 76% - національним інтересам Російської Федерації.

Автори - Роговик Олексій, координатор Free Voice IAC; Лут Кирило, аналітик Free Voice IAC