Наступне судове засідання у справі "діамантових прокурорів" відбудеться аж 10 травня. Проте я відчуваю моральний обов'язок і між засіданнями тримати корупціонерів із ГПУ "в тонусі".

Таргани люблять темряву – їм дуже лячно на світлі. Тому проллю трохи світла, нагадаю про справи, які ми із Давидом Сакварелідзе й колегами з Генеральної інспекції розслідували до нашого звільнення щодо тих самих "діамантових прокурорів":

1. "Сміттєва" справа

Мова йде про кримінальне провадження за підозрою колишнього заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця – того самого, який був персональним "діловодом" Шокіна – у вимаганні коштів (до 80 тисяч гривень щомісячно) із власника сміттєвого бізнесу – компанії "Ніколсан". Є докази, що в подальшому Корнієць доклався і до "віджимання" цього бізнесу.

Справу навіть безпідставно закривали за вказівкою "когось із керівництва" ГПУ, а Шокін зі зрозумілих тепер причин відмовлявся скасувати постанову про закриття. Але ми зрушили її з місця. Підозру Корнійцю було оголошено у лютому 2016 року, після чого в мене забрали всі повноваження керувати слідством Генінспекції. Справа мала піти до суду протягом максимум двох тижнів. Минуло вже більше двох місяців. Чому її ховає нинішнє керівництво ГПУ і за чиєю вказівкою – питання риторичне.

2. "Діамантова" справа

Мова йде про походження діамантів у "скромного" прокурора Корнійця. Саме діаманти привели нас до чергового злочину – викрадення слідчими та прокурорами речових доказів з іншого кримінального провадження. Коштовності були в специфічній упаковці, з помітками підприємства, з якого їх вилучили під час обшуку декілька років тому.

Можливо, розслідування цієї справи зупинилось тому, що речові докази зникли з Подільської міліції саме тоді, коли прокуратуру Подільського району Києва очолював нинішній виконувач ообов'язків генпрокурора Севрук? Знову прикрий збіг обставин? Не думаю.)

3. "Сімейна" справа, або "Стежте за руками"

Ми порушили кримінальні провадження щодо незаконного збагачення "діамантових прокурорів". Під час слідства встановлено, що понад 140.000 фунтів ($200.000) – вартість навчання Анастасії Корнієць у Лондоні у 2011-2014 роках – сплачено офшорною компанією. Номінальним її директором був Ерік Ванагельс (відомий в Україні за аферою з "вишками Бойка"). Чому прокуратура мовчить? Чому жодних подальших запитів за кордон не направлено? Очевидно, що й ці провадження також хочуть спустити на гальмах. Нинішньому керівництву ГПУ не хочеться, щоби про "прокурорські офшори" дізналося суспільство, бо серед фігурантів можуть з'явитися інші знайомі прізвища.

Нумо разом поцікавимось, чому в ГПУ із цих справ досі мертва тиша. Невже кримінальні провадження щодо незгодних з політикою нинішньої ГПУ відбирають весь "інтелектуальний" ресурс?