Спілкування з народними депутатами шкодить здоров'ю. Принаймні з декотрими і можливо лише моєму. Щойно повернувся з ефіру на каналі NewsOne переповнений враженнями.

По-перше, народні обранці справді вважають, що не заслуговують на критику та негативну оцінку своєї діяльності у зволіканні з реформами та кризі.

Депутат від БПП взагалі пояснив економічне «сингапурське диво» тим, що у Лі Кван Ю були повноваження, яких немає у Порошенка. І це після призначення Гройсмана і не зважаючи на контроль Порошенка над НБУ, ГПУ, Мінфіном тощо.

По-друге, вони виписали собі політичну індульгенцію і стверджують, що дострокові вибори приведуть до влади ще гірших. До того ж, по-дитячому впевнені, що відповідальність за це не стосується жодним чином ні їх, а ні їхнього президента та уряду.

На відсутність 226 голосів та «олігархічність» коаліції реагують по-філософськи. Як і обіцяв, передав «фейсбучну» пропозицію С.Бондарчука складати список не Коаліції, яка шифрує своїх членів, а збирати підписи нардепів, котрі не бажають ототожнювати себе з правлячою Коаліцію та нести відповідальність за дії Уряду Гройсмана.

По-третє, вони живуть якимось своїм життям. Їхні проблеми, жарти, інтереси, пріоритети настільки далекі від України, її громадян, що складається враження про те, що й майбутнє своє вони бачать в якійсь не нашій Україні, а ними самими вигаданій.

Завжди скептично ставився до перспективи швидкого третього Майдану. Але з такою поведінкою «верхів» починаю вірити у революційну ситуацію. В ефірі сказав їм, що свій шанс на цивілізований вихід з політичної кризи вони вже втратили. Тепер треба рятувати не свої партії, а Україну, оскільки відлік часу, коли почнуться незворотні процеси, настане за кілька місяців. Сумніваюсь, що почули....