Пояснюю позицію.

Російська культура набагато потужніша за українську, навіть і просто чисто комунікативно. Так історично сталося. На чому будується російська культура? На російській мові і винятково на ній, оскільки не існує у світі англо-франко-германомовних російських культур. Тільки "па-русскі". Це наче має бути очевидно.

Саме тому будь-яку російськомовну культуру російська культурна матка намагається поглинути як свою, і робить це дуже успішно, зважаючи на окреслену вище її комунікативну потужність. Ви можете скільки завгодно говорити про те, що "це наша російськомовна культура, окрема", але за фактом це не так, бо все це поглинається ними і таврується як своє – і баста. Хто раніш устав – того й капці.

Це раз. Друге. Оскільки ніяким потужнішим інструментом на цьому етапі нашого розвитку ніж українська мова ми просто не володіємо, то очевидно, щоби не бути знову поглинутим, знову не пахати на дядю, а саме це так чи інакше відбувається при створенні російськомовного контенту, треба зосередитися на покращенні, модернізації та осучасненні укрмови як маркера, котрий не дасть нашому культпродукту розчинитися в нетрях російського.

Для того, щоби це зробити, мовою треба постійно, багато, дуже багато користуватися при створенні цього самого контенту, аби виникла внутрішня конкуренція, і мова набула гнучкості і модерних рис. Ще раз підкреслюю – не розглядаємо мову як національну ознаку (ВЗАГАЛІ), але винятково як свій, притаманний лише нам інструмент. Як пензлі художника, як унікальну манеру поета, як свою живописну школу тощо.

Бо якщо ми не відбудемося як потужне і самобутнє явище тут у нас, то й у світі нами будуть затикати дірки інших культур. Наприклад, російської. Ви як собі хочете, але мені, як людині діловій, шкода гаяти на це час і зусилля. Власне в цьому і є моє повідомлення.

Крім того, і це важливо, російська культура взагалі припинила продукувати загальнолюдські смисли, якщо вона взагалі колись це робила, а не мавпувала чиїсь. Це є ознакою занепаду, на мою скромну думку. З цього потяга давно треба було вийти, ще на станції Яготин.

Та щоб я здох, а ви були здорові! Данке!