"Но у мене, щоб ти знав, і команда соответственно як у дважди професора і доктора є в налічії. От дивись. Яка скромна дівчина. А вона вчилася у Сорбонні. В Англії, що возлє Манчестер Юнайтед. А потом ще переучувалася у Гарварді, що у Франції. Зараз мене муштрує з рідної мови, солов'їної. Потому как у мене іногда по прівичке русизми проскакують. Буває, у ході сесіонних засєданій вискочимо з Альоною в гостініцу і позанімаємся часіків два. Орфографію уже пройшли, осталась фонетика. Оральний правопис. А вот молодий чоловік. Голова, ума палата. А работав у Жіріновского логопедом. Простий парень, аж не віриться, що у Москві у ночних клубах гуляв із самим Зюгановим". Так у моєму політично-сатиричному романі "Брати або Могила для тушки" демократично-кримінальний нардеп представляє свої "нові обличчя".

Як правило, вони так і починають - труться литками у коридорах парламенту об дебелі м'ясива депутатських тушок, однієї прекрасної готельної ночі стають помічниками нардепів, а відтак пішло-поїхало, аж до всідання звабливих для підстаркуватих тушок сідниць у міністерські сідла.

Саме такою, здебільшого, спостерігається соціальна генеза і державотворча селекція кластера владних мажорів, які стали носіями постмайданної влади.

У легенді про "нові обличчя" є піар-приманка для лохів - нова генерація володіє західною освітою. Не по літах "шустрі" вертихвости на гроші наївних західних гардіанів літають через Атлантику у туристичні тури, і відтак екскурсії в імениті університети, повертаючись додому, видають за навчання у Гарварді. Там депутатським стажорам видають на пам'ять у піар-відділах американських університетів папірці про проведений тур престижними кампусами, якими політмажори махають перед носами туполобих тушкованих нардепів у якості дипломів із гарвардів і сорбон.

Минулої п'ятниці вітчизняна мажорщина на телешоу Шустера постала у відвертих до цинічної наготи живих ліцедіях.

На публічному ешафоті для глядацького громадянства з участю мільйонів по той бік телеекрана йшлося про технологію тарифного геноциду. Випускниця економічного факультету (закінчила з відзнакою) Юлія Тимошенко подавала фундаментальну і доступну лекцію - як державу творців пасіонарного Майдану, що потряс цивілізований світ, мажори перетворюють у резервацію вимираючих аборигенів.

Перед народом, що із прожитково-пенсійним мінімумом у 1,5 долара в день (найнижча позначка бідності за демографічною класифікацією ООН) перебуває на дні глобального, семимільярдного келиха, постав високопоставлений мажор на посаді начальника державної олігархічної годівниці "Укргазвидобування", зовні схожий на старшого сина Хосні Мубарака, якойсь Олег Прохоренко.

Перед мільйонами справді дипломованих вчителів, лікарів, інженерів, офіцерів, професорів із зарплатою у 5-7 тисяч гривень, перед мільйонами громадян зрілого віку із пенсією в одну тисячу гривень постав ровесник Павки Корчагіна, державна зарплата якого перевищує один мільйон гривень. Щомісяця.

Коли обнародування інформації про платню бюрократа на державному підприємстві, як грім з ясного неба, просто приголомшило посполитий люд біля екрана, "юнєц" витріщився звірським оскалом - як ви, бидло, смієте вголос говорити про мою зарплату, що, як мене навчили у сорбонах, є втручанням у моє особисте життя із державою, яка мене найняла волею олігархів.

Присутній тут член парламенту розтлумачував, що усі ми, мільйони громадян, маємо право знати, хто і як годується нашими кровними грішми, вилученими державою із наших сімейних бюджетів. Але нафарширований пуцьвірінок продовжував махати загребущими кінцівками.

Стримуючи у собі всенародний порив розплати, я все ж пробував вмикати раціональний холодний пошуковувач першопричин. Воно все таки - не чуже, якесь окупаційне, а таке от доморощене, україномовне. Невже воно не розуміє, що такі, як він, із їхніми мільйонними сармаками, й викликають революції і виводять на вулиці мільйони протестантів. Невже воно не розуміє, що у час кривавої інтервенції та валютно-курсової чуми хвалитися вкраденим у народу мільйоном НЕБЕЗПЕЧНО.

Але він не має страху, Тому, що він не боїться нас.

Вони не бояться, після двох майданів, народу.

Більше того, помісячно він вилучає мільйон для своєї сім'ї не інакше, як прямо із тарифів. На газ, на тепло, на світло, на гарячу воду. Тарифи на саме наше фізичне існування. Тарифний податок завищений в одну мить і одним кивком мажорної влади у 3-4 рази. Щоб, такі, як він, мали таку зарплату. Якби не підняли тариф, він би приносив додому десь сто тисяч, як було за батька-Януковича. А так він має завдяки Майдану мільйон.

Та що там зарплата. Для нього цей мільйон - так собі, кишенькові копійки. Саме його, безжального мажора із вилученою, напевно, ще при народженні, совістю, поставили олігархи ОСВОЮВАТИ десятки мільярдів, які вони збираються витрясти із наших вбогих кишень геноцидним тарифним податком.

І він демонструє у прямому ефірі, як йому трусяться руки від насолоди пропускати ці мільярди через свої мозолисті від несусвітнього бабла клешні.

У цьому могильному екстазі йому на допомогу приходить соратниця із мажорної генерації "нових облич", якась "Любов Яровая" на риштуваннях дикого капіталізму Ковалів, номінована головою наглядової ради за цією олігархічною годівницею, яка у млодареформаторському уряді другого скликання нині займає ще й посаду міністра економіки.

Правильно ви здогадались, шановні читачі, була на екскурсії у Гарварді, що за класикою жанру причисляє її до носіїв американської освіти.

У нинішній уряд вона потрапила із "президентського резерву" вбивці-Януковича. Пригадуєте, відео зі звіринця, на якому на кримінальному банкеті зек-президент витанцьовує на гучному власному ювілеї із підтоптаною дамою. Головний економіст кривавого режиму Акімова. Саме вона стала "хрещеною мамкою" для Ковалів. А відтак із єнакієвського резерву делегувала її на самий верх - у підручні крон-принца, самого Саші-Стоматолога. Там злигалася із головним оусобленням зеківської мажорщини, зек-принцовим однокласником Курченком. А звідтам уже пряма дорога до здобутої кров'ю Майдану влади. На найвищі, газоносні щаблі.

Лінк попереднього режиму із нинішнім - це зв'язка Курченко-Ложкін, тому "кадровий резерв" зеків нині активований по усьому периметру компрадорського постмайданного режиму.

У п'ятницю у телевізорі вони влаштували танці на наших могилах.

Василь БАЗІВ для UAINFO