Учора, 16 травня, разом з Олегом Осуховським та іншими народними депутатами зустрілися з колегами із Сейму та Сенату Республіки Польща.

Обговорили актуальні питання співпраці між Україною та Польщею. Оборона, економіка, безвізовий режим, культурна співпраця і багато чого іншого.

Порушилося й питання складних сторінок історії польсько-українських відносин. Буквально днями вандали спаплюжили чергове українське військове поховання в Польщі. На жаль, конфліктна й однобока політизація історії продовжує бути картою, яку розігрують безвідповідальні політики та відверто промосковська агентура.

У своєму виступі я торкнувся й цієї теми. Ось мої основні тези:

1. Минуле треба поважати і пам'ятати. Але воно не може тримати в заручниках майбутнє. Сьогодні у нас спільний інтерес – навколо нього і треба концентруватися.

2. Сьогодні будь-який конфлікт між Польщею й Україною – вигідний винятково Москві. Пора це зрозуміти всім, в тому числі й гарячим головам із польського боку, які явно не в ту сторону спрямовують свою енергію.

3. Перспективу матимуть тільки рівноправні стосунки, де нема "старших братів" і ніхто не буде нікому нічого нав'язувати. В такому разі ми дійсно зможемо досягти повнокровного україно-польського стратегічного партнерства, яке стане основою Балто-Чорноморського альянсу.