Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 16 травня

Відновлення довіри до судової влади – лишається мертвим

Тиждень тому один з цих суддів (Лічевецький) спокійно пройшов кваліфікаційне оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України й підтвердив своє довічне право вершити правосуддя. А от оцінка, яку цим суддям надано в окремій думці трьох членів ВРЮ - професорів Бойка й Мірошніченка та судді Верховного суду України Гусака, репутація і авторитет яких є бездоганними: "Свавільні рішення судів у справі № 826/19020/13-а [щодо заборони мирних зібрань у центрі Києва на межі 2013 і 2014 років] мали надзвичайно тяжкі наслідки, на наш погляд - найтяжчі із числа всіх рішень про обмеження права на мирні зібрання, що були ухвалені під час Революції гідності".

Чому всім народам всередині Росії та її сусідам потрібно пам'ятати 1944-ий

Кадр з художнього фільму "Попіл" (про депортацію чеченців 1944 року)

27 лютого 1944 року в селі Хайбасі (Чеченська республіка) озвірілі автоматники зігнали в стайню жінок, старих, дітей, інвалідів. Обклали приміщення соломою і підпалили її. Під тиском полум'я ворота впали. З палаючої стайні вибігли обійняті полум'ям люди. Автоматники відкрили вогонь на ураження. Під градом куль люди сипалися як горох. Кого не вбило снарядом, дожирало братське багаття. Молода жінка в розпачі викидає зі стайні ще живого немовляту, одного з її близнюків, який тільки вчора народився в неї. Один із солдатів підбігає до стайні, і кидає тіло малюка назад у вогонь. Це не фільм жахів. Це не звірства СС в Хатині. Це частини НКВД, що під командуванням Михайла Гвішіані, приступили до операції під кодовою назвою Сочевиця.

Історія все ще дає нам Шанс

Тепер, коли для нашої економіки "вісті з полів" стали не менш важливими за коливання світових цін на нафту, літо стає саме тією порою, яка весь рік годує. За сприятливих умов та щедрого врожаю український АПК дістане додатковий поштовх до зростання, а разом із тим і вся національна економіка, яка, за спостереженнями аналітиків, має всі шанси на поступове одужання. Але за тієї самої умови: якщо не буде загострення на фронті.

Україна після Євромайдану: антиліберальність зробить її лише антиросійською копією Росії

Революція гідності мала дуже виразний ліберальний компонент. Як і патріотичний теж. Як і соціальний теж. Раціональність Майдану була ліберальною, його емоційність була патріотичною, його організація була ближчою до якогось романтичного соціалізму. Розум, душа й тіло Майдану були ідеологічно різними. У цьому великий ідеологічний парадокс Майдану, який нам ще треба осмислити і зрозуміти. Успіх України після Майдану означає, як на мене, не лише перемогу над ворогом, але й перемогу над способом організаціі суспільства, який проповідує сучасна Росія – тобто суспільства антисвободи.

Людина є найвищою цінністю цього суспільства – українська заробітчанка про Іспанію

Я давно живу в Іспанії, але все ще не звикла до того, що в європейському світі найбільша цінність - це людина, особливо, якщо ця людина потребує допомоги. Знаю, що наші українські лікарі зараз багато роблять для наших воїнів, для своїх пацієнтів. Мені довелося зустріти багато сердечних, розумних лікарів в Україні. Моя найкраща подруга в Україні теж лікар. Я не була її пацієнткою, але знаю, що поганим лікарем вона бути не може. Але серед моїх українських лікарів були й такі, що вимагали хабара, й такі, що недбало ставилися до моїх новонароджених дітей,і просто погані професіонали. Я не хочу сказати, що в Іспаніі все в порядку, що тут земний рай.

Межа, за якою критерії теоретичної журналістики зникають

Фундаментальна дилема: а що ж таке "моя країна" і чим вона відрізняється від "території, де проживаєш". Країна це не місце, де ночуєш, де стоїть унітаз і банкомат. І якщо тобі все одно, що з твоєю країною – це не твоя країна. Бо це не територія заробітку, не протокольне місце фіксації дня народження і решти метричних характеристик. Країна – це простір вартостей. А вартості моєї країни кардинально протилежні вартостям Кремля і найманих ним "моторол", без різниці, чи вони з автоматами, чи з журналістськими ксивами.

Українська малеча продовжує вражати портретами видатних діячів України. ФОТО

Творча майстерня "Малювці" порадувала своїх читачів у соцмережі новими ілюстраціями від дітей. Ми вже розповідали вам про те, як сколихнули мережу малюнки юних художників під час Шевченківських днів у березні цього року. Проте організатори так надихнулися творчістю дітей, що вирішили доповнити серію дитячих робіт, однак портетами вже інших культурних діячів, письменників та поетів – як українських, так і закордонних. Пропонуємо вам впізнати Франка, Вінграновського, Марка Вовчка та Лесю Українку, а також Екзюпері та Жуль Верна.