Янукович може подорожувати світом - каже його адвокат. Прекрасно. Не виключаю, що скоро настане час, коли він і в Україну зможе повернутися.

От Клименка вже навіть на вихідних бачили у Києві. Кажуть, був з машиною охорони на "кубіку". А ще чула Портнов теж додому хоче. Тю, потім ще й Арбузов повернеться. От побачите.

А знаєте чому? Зараз буду говорити непопулярні речі.

По-перше, всі ці регіонали вміють працювати командою. Тут є дисципліна і, на відміну від нинішніх нових облич, тут кожен знаю собі ціну. Не в образу молодим реформаторам, але формат "кожен з нас зірка і бути другим після локомотиву не хочу" - в нинішніх реаліях програшний формат. І реваншисти це врахували. Підуть однією колоною, а не дрібними десятками.

По-друге, вміють домовлятися. Тільки ледачий у Генпрокуратурі не знає про те, що, скажімо, справу Ставицького продали. А разом з цією справою і ще багато чого теж.

По-третє, вміють чекати вдалу мить. Згадую, як на початку роботи Верховної Ради, депутати опоблоку тікали по закутках від журналістів. Вілкул молодший бігав як пес з піджатим хвостом. А тепер гордо розсікає кулуарами і дає інтерв'ю. На ефіри їх теж стали запрошувати частіше. І з точки зору бабусі з Боярки вони навіть правильні речі кажуть. Скажімо, Бойко пропонує створити слідчу комісію по розслідуванню економічних злочинів. Блііін. Бойко! Комісію по економічним злочинам! І тут вже навіть не смішно.

І останнє. Знаєте, що кажуть бізнесмени? Вони теж чекають реваншу. Бо раніше, мовляв, всі знали, кому і за що давати гроші за "кришування". Зараз "криши" не позбулися. Навіть гірше - ставки зросли нереально і щоразу до корита заходять все нові й нові люди. Про те, щоби жити чесно ніхто не каже. Такі правила владу не цікавлять.

І останнє. Можна, звичайно, написати тут 100500 матюків у бік нинішньої влади. Але чи є сенс? Вони живуть у вигаданому для себе ілюзорному світі. Де на великих спільних п'янках щиро виголошують тости про те, що впливають на світові процеси і, що світ ними захоплюється, цікавиться і все буде добре. Ага.

ПС: В якості епілогу. Один мій знайомий грузин не політик у світоглядних розмовах про майбутнє якось сказав мені: "Знаєш, ми свого часу навіть віталися фразою: так що, Грузія скоро розвалиться?" Всі знають, що цього не сталося. Після абсолютного дна почалося зростання.