Як завжди у Верховній Раді видався важкий робочий день, мав щільний графік, та коли дізнався, що до парламенту завітає група студентів Гарвардського університету, знайшов час для того, щоби з ними зустрітися і поспілкуватися.

Студенти з цієї освітньої групи навчаються у Школі державного управління імені Кеннеді, Бізнес-школі Гарвардського університету та на юридичному факультеті, які сміливо можна назвати "кузнею" майбутніх сенаторів, конгресменів та американських вищих чиновників, які ухвалюють у Вашингтоні ключові рішення.

Мені було легко говорити з ними, бо вони вже тиждень перебувають в Україні, дещо про нашу країну вже встигли дізнатися.

Приємно, що серед двадцяти студентів четверо українського походження і знають українську мову. Їхні батьки або діди поїхали з Україні, рятуючись від політичних репресій минулого чи просто шукаючи кращого життя. Але спілкуючись з цими студентами відчуваєш – правильне і хороше проукраїнське виховання.

Із приємністю дізнався, що україно-американська інвестиційна компанія фінансує приїзд в Україну студентів ключових американських вишів для знайомства з Україною. Це далекоглядний і важливий державницький крок. Я переконаний, що хтось із цих студентів займе важливі політичні посади у Вашингтоні, й коли перед ними постане питання України – вони матимуть правильну відповідь і правильне політичне рішення, зокрема і в інтересах нашої держави.

Був у спілкуванні з гарвардцями відвертим. Говорив про те чому сталася Революція гідності, про те, як постала Самооборона Майдану, про те, як розпочалася російська агресія та війна на Донбасі.

Моє головне послання до цієї американської молоді, що на Донбасі зі зброєю в руках обороняють спокій і безпеку всього вільного світу їхні однолітки – така ж молодь і такі самі студенти, як вони.

Там на фронті поклали своє життя тисячі наших побратимів, які теж могли стати юристами, політологами, як ці студенти Гарварду, і бути будівниками майбутньої сильної, незалежної України, але вони принесли себе в жертву заради миру і спокою в усьому вільному світі.

Цікаві були запитання від молодих американських гостей. Мені дуже сподобалося, коли один із хлопців запитав, як об'єднати всіх депутатів у Верховній Раді України і привести до консенсусу. Я переконаний, що єднання депутатів навколо питань державної ваги – надважливе. Я переконаний, що нам удасться це зробити, адже більшістю з нас, вірю, рухає ідея служіння нації та державі.

На Майдані під час Революції гідності ми могли бачити представників абсолютно різних вподобань та поглядів, але коли стояло питання збереження нашої державності та виборювання свободи – Майдан єднав усіх.

В американських студентів попросив одного – за наступний тиждень їхньої мандрівки Україною більше дізнатися про нашу державу та стати нашими союзниками. Попросив у них, якщо вони колись посядуть ключові посади в американському уряді й від них будуть залежати ухвалення важливих рішень щодо взаємодії з Україною – підтримати нас.

Сподіваюсь, що моя розповідь про нашу Батьківщину, яка бореться за свою незалежність і яка стоїть на сторожі миру у всьому вільному світі, надихнула наших гостей.

Можливо серед них був майбутній конгресмен, сенатор, або президент Сполучених Штатів... і він мене почув.