Дипломатична історія.

В одній зарубіжній країні на одному телеканалі записували інтерв'ю одного українського посадовця. Аж раптом на екрані в студії з'явилося фото 1.

Інші українські посадовці, які сиділи за лаштунками, негайно здійняли кіпіш, перервали запис, провели роз'яснювальну розмову, вислухали палкі вибачення "так а ми шо, це ж з інтернету", провели додаткову роз'яснювальну розмову, на екрані в студії з'явилося фото 2 й інтерв'ю перезаписали з самого початку.

Ця історія, як й інші подібні історії, про які знаємо ми і які ми без розголосу зупинили, не потрапила скандалом в ЗМІ, тому що в ефір пішла правильна картинка, але важливо інше.

Глушити непублічно і публічно будь-які спроби створення іншої не лише політико-правової, а й інформаційно-візуальної реальності – це зараз теж пріоритет зовнішньої політики.