В Казахстані чи то пройшли численні мітинги, чи то краще сказати влада Казахстану в зародку жорстко придушила ініціативу висловлення народом цієї країни занепокоєння рішеннями уряду щодо земельної реформи.

Незгодних в Казахстані і так небагато. Готових говорити вголос ще менше.

Але переляк влади настільки великий, що брутально розганяли "пресували" і переслідують і тих, хто наважився вийти на вулицю для протесту, і тих, хто наважився це висвітлювати, і тих, хто випадково під руку потрапив.

Брутальність і застосування сили, як на мене, перейшла будь-які межі дозволеного.

Це при тому, що невдоволення не носить відверто антивладного відтінку. Найхарактернішим і найкритичнішим є плакат, на якому на тлі портрета Назарбаєва написано: "Заводи - росіянам, землю - китайцям".

І ось тут би нашим горе-дипломатам пригадати, що стратегічний партнер Назарбаєв (бо якщо вірити Путіну, то уся казахська державність особисто до Назарбаєва і зводиться) жодного разу не проминув нагоду нагадати, що в Україні все робиться неправильно, а він, в Казахстані, розумніший і все зробить правильно.

Ось би зараз МЗС України і звернути увагу казахського державника, що діалог з незгодними, повага права на власну думку, і забезпечення права на її висловлення - це не лише принципи, які Казахстан, як учасник багатьох міжнародних організацій зобов"язався поважати, але саме це є основою і демократії, і стабільності, про яку так любить говорити старіючий лідер. Незле би натякнути, що ми очікуємо від влади Казахстану зваженості і закликаємо до загальнонаціонального діалогу.

Але у нас про Казахстан прийнято згадувати лише під час пошуків місця для чергового пустопорожнього візиту президента під егідою закупок вугілля (правда вугілля здебільшого, наскільки я розумію, ми продовжуємо отримувати ахметівське з ДНР).

З такою дипломатією ми просто таки приречені бути міжнародним посміховиськом і хлопчиком для биття.