Вночі 24 травня лідери України, Росії, Німеччини та Франції обговорили ситуацію на Донбасі. Навряд чи від цієї бесіди, що проходила у телефонному режимі, варто було чекати якихось проривів, здатних змінити нинішній стан конфлікту. Головною інтригою було наскільки близькими чи ні виявляться цього разу заяви сторін щодо введення в зону АТО збройної місії ОБСЄ. Результати переговорів виявилися традиційно неоднозначними.

«Президент України наголосив, що для цього Росія має вивести війська з окупованої частини України і припинити постачати туди зброю та найманців. Президент також звернув окрему увагу на необхідність відновлення контролю за українсько-російським кордоном. Керівники України, Франції, Німеччини та Росії висловили підтримку розгортання поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі і початку консультацій з цього питання», - зазначається у повідомлення прес-служби Петра Порошенка.

Тим часом на офіційному сайті російського президента читаємо таке: «Обговорювалися питання політичного врегулювання ситуації на південному сході України. Відзначено важливість суворого дотримання режиму перемир'я, підвищення ефективності діяльності в зоні конфлікту Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ шляхом надання їй додаткових повноважень, а також зміцнення Спільного центру з контролю і координації».

У свою чергу російське державне інформагентство «ТАСС», посилаючись на українську сторону, написало, що «нормандська четвірка» підтримала створення міжнародної поліцейської місії на Донбасі. При цьому додавши, що за підсумками зустрічі, що відбулася 11 травня між міністрами закордонних справ України, Росії, Німеччини та Франції, «Сергій Лавров дав зрозуміти, що в Москві не бачать необхідності у розширенні мандата місії».

Реакції Заходу наразі доволі мляві. До слова, українська редакція «Німецької хвилі» зробила акцент на тому, що лідери «нормандської четвірки» закликали до швидкого прогресу на Донбасі, процитувавши у матеріалі вищенаведений фрагмент із заяви прес-служби Порошенка щодо розгортання збройної місії ОБСЕ.

Вранці 24 травня сепаратистські ЗМІ поширили заяву бойовиків про те, що їхня позиція залишилася незмінною: мовляв, вони ми не бачать необхідності присутності додаткових збройних формувань на Донбасі, і що це начебто йде врозріз з Мінських домовленостями.
На нічну розмову між лідерами чотирьох країн відреагувала на своїй сторінці у Фейсбуці український представник у політичній підгрупі трьохсторонньої контактної групи Ольга Айвазовська. Вона зазначила, що про домовленість Нормандської четвірки щодо поліцейської місії ОБСЄ, яку планується розмістити на території окупованих районів Донбасу, «зрозуміло, що нічого не зрозуміло». «А в заявах Німеччини та Франції про поліцейську чи розширений мандат взагалі не йдеться. Тож, процес триває», - констатує Айвазовська.

ОСНОВНІ СТРАТЕГІЇ

Варто нагадати, що на нещодавній «прямій лінії» з росіянами Володимир Путін підтримав ідею розгортання поліцейської місії на Донбасі, підкресливши, що це ідея українського президента, і він з нею цілком згоден, але якщо тільки йдеться про лінію розмежування. На цьому зауважив і прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи результати телефонної бесіди між учасниками «нормандської четвірки».

А ще у квітні у проросійському медіапросторі можна було знайти заяву ватажка «ДНР» Олександра Захарченка про те, що начебто мешканці окупованих районів підтримують посилення патрулів ОБСЄ. Мовляв, стрілянина на лінії розмежування припиняється тоді, коли там знаходяться представники ОБСЄ, і якщо спостерігачів стане в десять разів більше, і вони матимуть зброю, підтримка місцевого населення їм гарантована.

На даний момент є, по суті, дві ключові змінні, від яких будуть залежати подальші стратегії Кремля. Це - перегляд санкцій у червні та вибори президента США восени. Тут можна виділити три основні напрямки поведінки, які може обрати Кремль.

1. Погодитися до перегляду санкцій на поліцейську місію в зоні АТО і послаблення інших позицій по Донбасу в обмін на часткове зняття санкцій, не чекаючи виборів американського президента, щоб ще більше не посилювати негативні перспективи російської економіки.

2. Примиритися з продовженням санкцій у червні і чекати, чим закінчиться президентська гонка в США, щоб спробувати почати все з нуля з новим главою Білого дому. Тут є два варіанти. У діалозі з наступним американським президентом Москва може відразу піти на поступки в якості «доброї волі», домагаючись часткового зняття санкцій в грудні. Або знову повернутися до розмови про «долю світу», сподіваючись, що новий господар Овального кабінету буде більш компромісним, і за це призведе до ослаблення санкційного тиску.
Але яку б стратегію не обрала Росія, і хто б не став восени президентом США, американська політика щодо України принципово не зміниться. Тому Кремлю вигідніше йти на поступки вже зараз.

СТАН ФУНДАМЕНТУ

На початку травня Європейська комісія погіршила свій попередній прогноз по російській економіці. Експерти прогнозують спад російського ВВП Росії у 2016 році на 1,9% замість колишніх 1,2%, говориться у весняній доповіді Єврокомісії. При цьому вона покращила прогноз по зростанню ВВП Росії у 2017 році - до 0,5% з 0,3%, але загального ситуації це суттєво не змінює.

«Основними чинниками, що впливають на російську економіку, як і раніше залишаться геополітична ситуація, слабке зростання цін на нафту, а також монетарна політика Центрального банку Росії», - йдеться в доповіді. При цьому експерти додають, що ризик збереження санкцій проти РФ у 2017 році призведе до зниження економічної впевненості і до затримки відновлення інвестицій.

На цьому тижні нафта дешевшає четверту сесію поспіль на тлі відновлення видобутку в Канаді і подальшого нарощування експорту палива з Ірану, повідомляє Bloomberg. Котирування зменшилися до 48 дол. за барель. Канадський уряд припинив обов'язкову евакуацію співробітників частини родовищ у провінції Альберта, де останні тижні вирують лісові пожежі. Це дозволить компаніям Suncor Energy і Syncrude відновити виробництво на двох видобувних комплексах, які були закриті понад два тижні тому.

Експорт нафти з Ірану до середини літа може перевищить 2,2 млн. барелів на добу, а лівійська держкомпанія National Oil Co повідомила про відправку танкера з 660 тис. барелів нафти з порту на сході країни. Минулого тижня перебої з поставками з Північної Америки і Африки підняли ціни на нафту майже до 50 за барель. Однак по мірі відновлення видобутку в цих регіонах на ринок повертаються побоювання того, що надлишок палива збережеться ще довгий час...

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАМОВЧУВАННЯ

Можливо, чим нижче падатиме економіка РФ, тим менше про це писатимуть тамтешні ЗМІ. Наприклад, у Китаї вже забороняють публікувати похмурі економічні прогнози. The Wall Street Journal, посилаючись на власні джерела в чиновницьких і журналістських колах, розповідає, що в останні місяці китайські фінансові регулятори, цензори та інші чиновники почали звертатися до економістів, аналітиків і журналістів, які пишуть про бізнес, з вимогами утриматися від публікацій та заяв, які розходяться з офіційними оцінками державної економіки...