Днями особисто пішов на суд, щоб відстояти названі на честь загиблих на Донбасі героїв вулиці.

У березні в рамках закону про декомунізацію своїм розпорядженням перейменував у селі Клячанові (Мукачівський район Закарпаття) вулиці Жовтневу та Ворошилова на Альберта Падюкова та Василя Лавкая. Обидва хлопці жили в цьому селі, пішли добровольцями на війну й загинули за Україну. Один був бійцем "Айдару", інший – "Правого сектора".

Перед тим протягом півроку нагадував сільським депутатам – виконайте закон, перейменуйте комуністичні вулиці. Не виконали, не перейменували. А через два тижні після мого розпорядження терміново зібралися й змінили назви кількох вулиць, у тому числі А. Падюкова та В. Лавкая на Виноградну й Нивлянську.

Коли я попередив, що скасую це незаконне рішення через суд, сільський голова прийшов і почав просити перейменувати на честь одного із загиблих не Жовтневу чи Ворошилова, а вулицю Тараса Шевченка! Такі ось "патріоти" бувають...

Суд визнав рішення сільради незаконним і скасував, так що вулиці Альберта Падюкова і Василя Лавкая в Клячанові залишаються незмінними. А сільські депутати, які під час мобілізацій ховалися в кукурудзі, а потім своїм рішенням плюнули в обличчя всім патріотам, хай чекають повісток із військкомату.