Наскільки серйозні розмови про те, що місцеві вибори на окупованій частині Донбасу можна провести ще до кінця цього року? Добре, якщо ці слова президент Петро Порошенко використовує тільки для того, щоб протистояти західному тиску. Адже тільки-но глава російського МЗС Сергій Лавров зізнався, що Кремль відмовляється від визнання «ДНР» і «ЛНР» тільки тому, що розраховує використовувати західні країни для тиску на Київ у плані виконання Мінських угод (зрозуміло, в такому вигляді, в якому це влаштовує Москву). І головний пункт тут - проведення місцевих виборів.

Як мені вже доводилося писати, низка західних лідерів з різних причин також намагається чинити тиск на Україну в цьому питанні, щоб можна було відзвітувати перед своїми виборцями про «врегулювання російсько-українського конфлікту». Але якщо український президент дійсно погодиться на проведення виборів на Донбасі до кінця цього року, це буде фактичної капітуляцією перед Путіним.
Порошенко як попередні умови для проведення виборів виставляє появу на Донбасі спеціальної збройної місії ОБСЄ. Спочатку як мінімальна чисельність цієї місії фігурувала цифра в 11 тисяч осіб, але зараз Київ начебто готовий погодитися і на п'ять тисяч. Давайте порахуємо, багато це чи мало. Теоретично поліцейські ОБСЄ повинні будуть стежити за дотриманням припинення вогню на лінії розмежування, цілодобово контролювати склади з відведеним важким озброєнням обох сторін, а також всі пункти пропуску на кордоні Росії з окупованою частиною Донбасу. Крім того, місія ОБСЄ повинна буде стежити за порядком під час проведення місцевих виборів. Щоб нічиї права не порушувалися, щоб не було насильства і погроз на адресу будь-кого.

Припустимо, що для виконання всіх зазначених чотирьох завдань буде виділено однакову кількість озброєних поліцейських - по 1250. Тепер подивимося, з чим їм доведеться мати справу. Українські війська на Донбасі налічують 50-60 тисяч осіб (в тому числі до 10 тисяч - МВС і Національна гвардія), в їхньому розташуванні близько 300 танків, 900 бронетранспортерів, 300 самохідних артилерійських установок (САУ) і до 500 одиниць іншої ствольної і реактивної артилерії . Бойовики «ДНР» і «ЛНР» налічують близько 40 тисяч осіб, в тому числі, за оцінкою української сторони, - 8-10 тисяч військовослужбовців регулярної армії РФ, на час перебування на Донбасі формально звільнених з лав збройних сил. Сепаратисти мають на озброєнні 470 танків, 870 бронетранспортерів, 450 артилерійських систем (в тому числі самохідну артилерію і міномети калібром 82 мм і 120 мм) і 190 реактивних систем залпового вогню, таких як БМ-21 «Град», «Торнадо» та ТОС- 1 «Буратіно», а також деяке число ЗРК «Бук».

Всі ці цифри досить умовні, але хоча б порядок чисельності важких озброєнь сторін вони відображають. Оскільки поліцейським ОБСЄ доведеться контролювати склади відведеного важкого озброєння всіх сторін, нескладно порахувати, що на десять одиниць важкого озброєння, крім засобів ППО, припадатиме приблизно троє поліцейських.

Ефективність такого контролю кожна розсудлива людина зрозуміє сам. Лінія розмежування між сторонами на Донбасі - близько 400 км. Значить, на один кілометр лінії фронту припадатиме приблизно 3 поліцейських. І стільки ж - на один кілометр неконтрольованої Україною ділянки кордону з Росією (його протяжність - 409 км). Тут треба ще врахувати, що Україна не контролює також 14 пунктів пропуску через кордон: «Маринівка», «Новоазовськ», «Успенка», «Іловайськ», «Квашине», «Донецьк», «Довжанський», «Червона Могила», «Ізварине», «Красна Талівка», «Юганівка», «Герасимівка», «Петрівка» і «Луганськ». Якщо припустити, що на кожному такому пункті пропуску має знаходитися не менше 50 поліцейських ОБСЄ (інакше серйозні хлопці зі зброєю, що переходять кордон взводами і поротно, просто не будуть звертати уваги на поліцейських), то на контроль кордону поза пунктами пропуску залишиться 550 поліцейських - трохи більше одного на кілометр кордону. Але ж там теж є дороги, якими багато чого можна провезти.

Тут жодні безпілотники та інші технічні засоби контролю не допоможуть. Адже поліцейська місія повинна не тільки фіксувати порушення, але і оперативно припиняти їх, інакше в ній не буде жодного сенсу. А вже щодо здатності поліцейських ОБСЄ забезпечувати порядок під час передвиборної кампанії і самих виборів взагалі жодних ілюзій не повинно бути. Орієнтовна чисельність поліцейської місії ОБСЄ вдвічі менша за чисельність регулярних російських військовослужбовців, які перебувають на Донбасі. Поліцейських передбачається озброїти легкою стрілецькою зброєю і бронетранспортерами. Російських же військових із Донбасу ніхто виводити не збирається. Хоча б тому, що Москва не визнає, що вони там взагалі є. І все важке озброєння напевно залишиться при них.

Зараз спостерігачі ОБСЄ в зоні конфлікту зайняті переважно не так наглядом, а забезпеченням власної безпеки, і з поліцейською місією буде та ж сама ситуація. А оскільки бойовиків і їхніх російських союзників представники ОБСЄ бояться набагато більше, ніж українських військових, добре пам'ятаючи, як під час гарячої фази конфлікту сепаратисти захоплювали їх у заручники, то і контролювати їх у жодному разі не будуть. Та й мандат буде давати їм право на індивідуальну самооборону, а не на проведення збройних операцій проти порушників, які можуть обчислюватися ротами і батальйонами.

Фактично поліцейська місія просто збільшить число потенційних заручників у розпорядженні бойовиків. Для реального відновлення миру на Донбасі потрібні, як це було в Боснії і Герцеговині, і в Косово, миротворчі сили в кілька десятків тисяч людей із важким озброєнням і ясним мандатом проти порушників діяти по-бойовому. Але подібна місія зараз неможлива ні під егідою ОБСЄ, ні під егідою ООН, ні під егідою Євросоюзу і НАТО. Що ж стосується поліцейської місії, то лідери держав ОБСЄ розуміють усі небезпеки, які загрожують її учасникам (місія цілком може розділити долю військ ООН в Боснії і Герцеговині, що нічого не зробили для запобігання різанини в Сребрениці), і навряд чи горять бажанням взяти в ній участь. На це, очевидно, і розраховує Порошенко, використовуючи поліцейську місію лише як свідомо нездійсненну умову для проведення виборів, а також як пропагандистський образ, в розрахунку, що про неї поговорять рік-два, а потім поступово забудуть.

Але є небезпека, що Росія зможе умовити когось із своїх союзників в ОБСЄ направити поліцейських на Донбас, під гарантію, що бойовики їх чіпати не будуть. І західні держави можуть із цим погодитися. Ось тоді з'явиться реальна небезпека легалізації через псевдовибори сепаратистів і російської присутності на Донбасі