Подружка розказує що в Іспанії в садочках дітей учатьв першу чергу як правильно поводитися на дорозі, що робити коли загубився, як викликати і взаємодіяти з поліцією, як і кого викликати, коли потрапив у біду... і решта таких звичайних але необхідних правил виживання.

В наших садочках все показово ідеально. Діти сидять за стіною високого забору і не підозрюють, що десь є світ - небезпечний, злий, жорстокий. В наших школах вважають що однієї класної години вистачить, щоб навчити дитину поводитися на дорозі.

І от канікули...

Виїжджаючи в місто я зрозуміла, шо бабці з тачкою і ціпком, то не найстрашніша пішохідна біда на дорозі - є ще діти на роликах і скейтах, є підлітки екстремали - канікули... чо уж. Таке враження, що правил не існує. Ідуть через дорогу мимо перехода іще й в телефон туплять - волосся на голові ворушиться від такого. Немає ніякого усвідомлення "зони небезпеки" таке враження, що вони сприймають життя як гру, де завжди можна відреспиться.

Я щодня, ступаючи на тротуар втовкмачую своїй дитині, що на дорогу можна ступити тільки там де білі смужечки, міцно тримаючи дорослу людину за руку, ходити треба по тротуару, треба йти тільки тоді коли бачиш, що машина зупинилася перед переходом ну і купу всякого такого. І цього теж мало. Бо найпростіші правила виживаннямають засвоюватися на рівні інстинктів. Щоб безумовна реакція. Небезпека - дзвони в поліцію.

У нас же дитині дорікнуть, що вона не так штаненята натягує, чи тим що не хоче співати дебільних пісень, чи тим, що вміє бігати. Я бачила карточки і таблички які вчать трирічок читати. Я бачила заквітчані і закосничені групи. Я бачила навіть правила миття рук і ніг.

Але жодного разу не бачила таблиці, карточок, знаків - які навчать дитину вижити.

Кожен раз, тиснучи екстренно на гальмо, бо на червоний пішохідний світлофор біжить дитина - я чую розпачливий крик її батьків. І знаєте, що мені важливо саме в той момент???

Мені пофіг чи вміє та дитина рахувати і скільки мов знає і як гарно читає, як правильно миє руки - мені на це пофіг. Головне те, що оця ось конкретна дитина не засвоїла елементарних правил виживання.

І так я полегшено зітхну, коли в садочку дорікатимуть, що дитина не вміє викликати поліцію, вдягаючи колготи задом наперед.

Попереджуючи домисли - вожу дуже обережно і уважно, не сідаю на кермо зробивши навіть півковтка пива, чи випивши ліки від температури. Люблю людей і пішоходів, але це, на жаль, не зменшує вагу автомобіля і його гальмівний шлях.