Я писала про НЕЇ багато разів, і ладна писати ще й ще. Марічка Рубан і її творчість - уособлення мого уявлення про сучасного митця, який дарує радість.

Мабуть, і не зможу перерахувати всі видатні проекти, до яких Марічка причетна: вона ілюструє (і навіть сама пише!) дитячі книжки, це її акварелі були на стаканчиках в Макдональдзі і сітілайтах з рекламою Київського зоопарку, від поштівок і торб з її малюнками перехоплює подих - настільки вони гарні.

Маючи комерційний успіх, Марічка в той же час незмінно йде назустріч бентежним ідеалістам-волонтерам як я. Результат: стиль Днів української культури і ось тепер - "інакший" Франко.

Як я про це мріяла! Письменник, яким пишається українська нація, не повинен викликати нудьгу, навпаки: в його ювілейний рік ми повинні подбати, щоб він став затишним, симпатичним, ближчим усім, в тому числі - маленьким українцям.

Дякую, Марічка! Це і є бути справжнім митцем - підтримувати і ставати учасником нових рухів, дарувати магію.

Тішусь особливо, тому що уже давно є фанатом Марічкіної творчості. Марічка - чаклунка.

ПС. У мене є багато френдів-художників. Якщо ви це читаєте, запрошую теж зобразити Франка. Мені здається, це чудова нагода продемонструвати все розмаїття авторських стилів в українському візуальному мистецтві.

А помилуватись іншими роботами чаклунки Марічки можна тут.