6 червня в столиці, в Оболонському районі, під патронатом нардепа Андрія Білецького, відкрився унікальний та єдиний в Україні військово-патріотичний табір "Азовець". Табір розташовано на березі Дніпра. Його унікальність в тому, що виховним процессом займаються добровольці полку "Азов", яких через стан здоров`я було демобілізовано із Національної гвардії України (загалом це поранення, отримані у боях під Мар`їнкою, Іловайськом та під час Широкинської операції).

У таборі за один заїзд відпочиває близько 50 дітей від 7 до 18 років. Це діти бійців полку "Азов", діти з окупованих територій та інших міст від Луганська до Львова. Юні патріоти мають можливість відчути себе воїном і пройти курс підготовки "Азовець-Спартан»", який є адаптованим аналогом іспиту, який складають рекрути, вступаючи до лав полку "Азов".

Програма табору розроблена под вікові особливості учасників, що включає в собі вишколи з тактики, військової медицини, самозахисту (ножовий бій) та виживанння в екстремальних умовах. Для всебічного розвитку особистості ідеолог полку "Азов", кандидат філософських наук та історик Едуард Юрченко розробив лекції з ідеології українського націоналізму, історії та філософії. А екскурсії на навчально-тренувальну базу дають змогу дітям поспілкуватися з рекрутами, постріляти в інтерактивному тирі та пройти дорослу смугу перешкод, яка є одним із заліків для вступу в "Азов".

Своїми враженнями від спілкування з дітьми поділився медик-стрілець, боєць полку "Азов" "Асвейг". У таборі "Азовець" він працює штатним лікарем та інструктором з військової медицини:

– У зоні АТО, в "Азові" я з 19 жовтня 2014 року і за станом здоров`я нещодавно мене було демобілізовано. Коли повертаєшся з війни додому – в тебе немає сил, тобі важко повернутися до звичайного буденного життя. Вночі мучають бойові перед очами та смерть тих, з ким пройшов нелегкий шлях війни. Тут у таборі діти – це промінь сонця для бійця. Для них ми стали найкращими друзями, побратимами, батьками – це можна називати по-різному. Вони без сорому звертаються до нас за допомогою, знаючи, що в будь-яку хвилину їх підтримають, допоможуть або вислухають, якщо щось турбує.. Як на мене, це достатньо цікавий та важливій досвід у житті кожного. Для нас це – психологічна реабілітація, а для дітей – спілкування з тими, хто пішов на війну заради їхнього майбутнього у вільній країні.

Практичні заняття побудовані на тому, щоб максимально передати дітям корисний досвід. У таборі вони стають самостійними, дисциплінованими, щоб у будь-якій життєвій ситуації не розгубилися і вчинили правильно – чи це зупинка кровотечі з пальця, чи застосування прийомів самозахисту на вулиці.

Перебування юних азовців у таборі розписано погодинно. Зранку це руханка, яку проводить інструктор, потім йде відкриття дня, на якому як справжні воїни, діти читають молитву українського націоналіста. Саме цю молитву вже багато років виголошують борці за незалежність нашої Батьківщини. Її слова стали одним із символів боротьби української нації. Ця молитва звучить кожного ранку та вечора на військових базах полку "Азов", а тепер і в таборі «Азовець», де зібралися справжні патріоти-націоналісти. Після цього йде сніданок, а потім робота над собою у фізичних вправах, випробуваннях, спортивних іграх та змаганнях.

Кожен день – це перемога над собою для кожного, хто потрапив у табір "Азовець". Це вдосконалення своїх фізичних можливостей та знань, які діти не отримають у школі. Особливість також у тому, що під час таборування діти здають усі телефони та ґаджети, маючи право на користування тільки одну годину ввечері для дзвінків батькам. Таким чином, за 12 днів дитина відпочиває від світу технологій і насолоджується природою та спілкуванням з однолітками. Адже табір "Азовець" розташовано на березі Дніпра у віддаленному від цивілізації місці.

Своїми враженнями поділилась Софія, позивний "Таракан". В "Азовці" її звуть ветеранкою табору. Минулого року все літо вона провела тут, разом з іншими патріотами. За цей час поставила рекорд: збирання-розбирання АК-47 за 20 секунд! Це найкращий результат за весь час таборування, та що там казати – це норматив для дорослого бійця!

– У таборі мені подобається все! Він не схожий на інші через свою атмосферу і тих, хто тут відпочиває та виховує нас. Незалежно від віку, ми справжні побратими, в нас немає суперництва. Це і є справжня дружба, що головне серед тих, хто став азовцями. Порівняно з моїми однолітками, я стала більш дисциплінованою та стриманою. У минулому році в мене було два рекорди: перший – це збирання розбирання автомату за 20 секунд, а другий було поставлено з моїм побратимом Андрієм "Мессі" – проходження смуги перешкод за 72 секунди! Було дуже багато труднощів, хвилювань, спроб пройти все максимально швидко, але ми це змогли! І найкраще, що може бути, – це задоволення від того, що твоя робота над собою, твої зусилля не даремні. Я стала сильнішою фізично і морально. За що я дуже вдячна бійцям "Азову". Це літо я також буду в таборі, щоб поставити нові рекорди й отримати нові враження, емоції та знайти друзів. Слава Україні!

Зараз у таборі "Азовець" закінчилася перша зміна. Випускниками стали 47 юних патріотів, що пройшли іспит "Азовець-Спартан" та захистили своє право називатися азовцем. Табір відкрито для всіх патріотів від 7 до 18 років, для всіх, хто хоче всебічно розвинути свої здібності та приєднатися до великої родини азовського руху.