Багато політиків сучасного західного світу сповідують ліволіберальні цінності, над якими в останній час нависла дуже серйозна загроза їх неактуальності. Згадаємо нещодавній терористичний акт в Орландо в США, коли 28-річний ісламіст Омар Мартін вбив до півсотні і поранив ще стільки ж відвідувачів гей-клубу. У трактуванні американським демократичним політичним істеблішментом проявилися мотиви боротьби з розповсюдженням зброї та гомофобією, у той самий час, як про ісламістську загрозу для США і тероризм демократи вперто мовчали. У чому ж причина? Мабуть у тому, що у не вирішенні цих проблем найчастіше їх і звинувачують республіканці.

Гей-стрілянина в Орландо відбувалася у gun-free зоні, якою був гей-клуб. Теж така собі ініціатива демократичних політиків і правозахисників - вони свято вірили у те, що gun-free означатиме, що на них у ній не нападуть. Насправді ж, це означало, що коли на них нападатимуть зловмисники, їм буде нічим оборонятися. Якби гей-клуб в Орландо не був "зоною вільною від зброї", то скоріше за все, навіть чисто за статистикою, серед 103 жертв терориста хтось би мав ствол в кишені і зміг би відповісти, тим самим зупинивши криваве місиво. Вся проблема ліволіберальних політиків полягає у їх сліпій вірі у законослухняність і порядність кожної людини: якщо сказано "gun-free", отже ніхто не насмілиться прийти зі зброєю. На жаль, для таких політиків властиве перебільшення рівня цивілізованості щодо їх уявлень про суспільство, вони забули просту істину: закон діє лише на законослухняних, на усіх інших може діяти лише примус.

Найсмішнішим у таких історіях з терактами ісламістів проти мирного населення є те, що гинуть у таких випадках найбільш прихильні до ліволіберальних політиків верстви населення : і ті, хто стояв з табличками 'refugees welcome', і ті, хто просто хотів розваг у гей-клубі в Орландо. Таким чином, ліберали (цим терміном у США маркують саме ліволіберальні політсили, напр. Демократичну партію США) власноруч борються зі своїм же електоратом - вже не лише пропагандою чайлдфрі та абортів і радикального фемінізму, але вже і потуранням ісламітам, які готові вбивати мирних громадян попри усі заяви істеблішменту у стилі "ми дуже стурбовані", "ми обурені", "це неприпустимо".

До речі, вже після усіх подій з терактом в Орландо правлячі ліберальні політсили Канади відмовили у прийнятті законопроекту про визнання терористичних дій ІДІЛ з винищення немусульманського населення геноцидом. Аргументували вони це тим, що цей крок здатний розпалити ворожнечу та ісламофобію. Однак справжня ісламофобія може виникнути скоріше внаслідок терактів ісламістів, а не через подібні ініціативи парламенту.