Якщо ви вважаєте, що в Києві поганий громадський транспорт і тому свою цукрову попочку ви можете возити виключно на авто, то я раджу вам відвідати славне місто Дніпро, для якого фраза "транспортний пи**ець" буде дуже розкішним компліментом.

Київ - це просто Лондон з його вилизаними автобусами і ідеальними маршрутами. Це, мать його, Амстердам.

По порядку. Хоча, який там на*єр порядок. В Дніпрі автобуси і тролейбуси - це представники червоної книги автотранспорту, а якщо вони і зустрічаються, то це не приємні жовті басіки, а жахіття радянського періоду, яке тримається на скотчі і молитвах водія в майці-сіточці.

Все місто заповнене маршрутками, які колись дуже давно нелегально покинули автопромівське пекло і з тих пір висмоктують душі пасажирів, перемелюючи їх іржавими поршнями. Вони гальмують з таким звуком, який не видають навіть грішники на вогнищах останнього кола пекла і почувши який чорти б там сказали "Воу-воу, легше, майте ж совість".

Після подорожі в такому авто Данте явно б переписав свою комедію. Доречі, зупинка маршрутки визначається піднятою рукою пішохода і може знаходитися в будь-якому місці.

Якщо ви думаєте, що світлофор в Дніпрі щось означає, то ви глибоко помиляєтеся.

Зебра - це міфічна тварина.

Х**анути пішоходу через 4 смуги - легко. Метро ходить лише на околиці, а твій спокій пішохода криком "На тополя отправляємся" постійно порушують стокілограмові засмаглі тітки.

Окремий об'єкт цього зоопарку - ходячі паркомати. Люди в желетках виходять на середину дороги і зазивають жестами машини на паркинг. Думаю, якась частина водіїв паркується виключно щоб не збити цих нещасних.

Словом, хочеться передати окремий привіт мерії міста і присвятити їм фразу жіночки, яка моніторить маршрут 127: "Костя, забрал пасажиров и уе*ал на*уй" (с)