Вперше оцінив функцію ФБ - позначку "у безпеці".

Дуже радий, що щораз більше стамбульських друзів і знайомих знаходжу позначеними зеленим "у безпеці". Це полегшення.
4-ий найбільш завантажений аеропорт в Європі, 11-й в світі, аеропорт імені Ататюрка в Стамбулі є своєрідним другим корпусом українського консульства.

Навіть генконсулу побувати в аеропорту 2-3 рази на добу - не дивина. Дехто з консулів там майже живе. Перші рейси в та з України відбувають/прибувають в Ататюрк щось відразу по 5-й ранку. Останні - після 23-ї 3-4 авіарейси щодня лише на Київ. Фактично щоденне авіасполучення з Одесою, Харковом, Львовом. Раніше - ще й Сімферополь та Донецьк. Нині, ніби ще й Івано-Франківськ та Херсон. Думаю, іноді дістатися з одного кінця України в інший найшвидше і найкомфортніше може бути транзитом через Стамбул.

Для консулів справа навіть не в багаточисельних делегаціях України що транзитом і нетранзитом прибувають і відбувають. Деякі вимагають до себе увагу лише з огляду на власне розуміння свого статусу. Деякі реально потребують допомоги.
За 3,5 роки чого тільки не ставалось в та навколо аеропорту? Були і повішені, і мертві, і побиті, і загублені, і обікрадені, і п"яні по втрати гідності та свідомості....

Був навіть генерал з однієї екзотичної країни, уряд якої був не проти щось у нас купити з дорученням з Києва: "Генерала не пустили на рейс до Києва, бо він був без візи: знайти в аеропорту, вирішити усі проблеми і відправити в Київ найближчим рейсом." Чи умієте ви знаходити в закритій транзитній зоні аеропорту, в якій за рік буває понад 40 млн пасажирів генерала без форми?

Міжнародний термінал аеропорту розташований за 2,4 км від нашої колишньої резиденції і на відстані 4 км від консульства (по дорозі, бо навпрошки через злітну смугу не буде і 1,5 км).

Для мене теракт в аеропорту Ататюрка, це як теракт у мене вдома.

Тому я дуже радий, що ніхто зі співробітників консульства в Стамбулі не постраждав. І що зеленого "у безпеці" в ФБ стає щохвилини більше.

Нехай так буде з усіма.

І шкода тих, хто сьогодні став жертвою чергових закомплексованих виродків, в яких немає імен, національності та релігії.