Дедалі частіше з передової лунають нарікання про заборону застосовувати штатну зброю у відповідь на обстріли з боку, скажемо так, невстановлених осіб. Якщо вірити, то обстріли ведуться на ураження й з різних видів стрілецької зброї, артилерії й бойових машин. У результаті чого, якщо вірити офіційним повідомленням і ЗМІ, гинуть або зазнають фізичних травм громадяни України.

Хтось може врешті-решт роздрукувати й розповсюдити серед особового складу ЗСУ ст. 36 Кримінального кодексу України - "необхідна самооборона"? (Пояснюю: "Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб...".) Схеме приблизно така: якщо на Вас із ножем, то можете вбити нападника ножем, якщо САУ, то можете знищити загрозу таким самим або схожим на САУ.

Скажу "неймовірне": суд неодмінно виправдав би військового пілота, який, знаючи про загрозу життю громадян від САУ, самочинно підняв би літак і знищив загрозу. Але це вже - крайня необхідність, ст. 39.

Отже, з другого боку аркуша - ст. 39 ККУ "Крайня необхідність" (вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам з метою усунення загрожуючої небезпеки, якщо вона в даній обстановці не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є рівнозначною або менш значною, ніж шкода відвернена). Це означає, що якщо Ви переконані, що десь є загроза Вашому життю або життю інших громадян (ширше - охоронюваним законом інтересам), то можете зробити будь-що, аби запобігти небезпечному сценарію. "Майдан" - це була саме крайня необхідність, тому ніхто в суд і не подає.

При цьому, слід пояснити, що ККУ - це Закон України і кожен, хто намагається заборонити йоно дію, повинен підозрюватися в посадовому злочині (Ст. 365: "Перевищення влади або службових повноважень ...", що потягло за собою тяжкі наслідки). Хоча суд може встановити й ознаки "зловживання владою або службовим становищем", "зраду Батьківщини" тощо. Скажу більше, кожен з польових командирів, хто виконує злочинні накази, - є також співучасником злочину, бо через їхнє (свідому чи ні, то вже - в суді) діяння гинуть люди.

Отже жодна фізична особа, навіть якщо це вгодований свин із лампасами або сам Корчмар із Банкової, не має права забороняти дію Закону України на території України. Усе інше (АТО, "особливий період", "політична доцільність", "домовленість посадової особи з громадянами з числа іноземців" (!) тощо) - від лукавого. Законами України не передбачено обмеження дії Кримінального кодексу в армії, хоча там є окремий розділ про покарання для військовослужбовців. Сподіваюся, недорога процедура друкування (хтось може за це взятися?) і поширення серед вояків листівок про цю звичайну правову норму припинить злочинну діяльність групи посадових осіб із числа громадян України спільно з особами з числа іноземців, наслідком чого стали численні людські жертви та інші тяжкі наслідки. А суд над порушниками буде, коли з"явиться хоч один принциповий і з юридичною освітою прокурор і хоча б один чесний суддя.

Як правда й те, що простіше, просто, "виконувати накази" й не думати. Це вже десь було.

І насамкінець: це не тому, що комусь так чи інак (не)подобається - це вимога чинного законодавства, порушення якої мусить мати правові наслідки.