Післясмак...

День флоту позаду, ВМС усі привітали, тепер можна і про сумне. Сумне на картинці. Після втрати від росіян 70% плавскладу і цілого півострова, український флот в тєльніках з баяном скаче "ех яблочко, куда ти котішся..."?

Скажете маніпуляція, до чого тут одне до іншого? Та ні – зв'язок прямий. "Яблочкі і гармошкі", це маркер – "рускій мір" ось він, поруч.
А скільки раз під час урочистостей був згаданий, скажімо, підполковник Савченко-Більський? Чи може віддано належне було Вадимові Дяченку? Десь проміж "гармошок" і "яблочок" був згаданий "Пам'ять Меркурія"? А лінкор-дредноут «Воля»? Хто вшанував Якима Христича?

Може, десь серед урочистих промов хтось згадав, що в 1917 році більшовики (росіяни) вели серед корабельних екіпажів Чорноморського флоту шалену агітацію, схиляючи підняти замість українського – червоний прапор? Це ж так схоже на події 2014 року! І на відміну від 2014-го, попри великі ризики бою, крейсер "Пам'ять Меркурія" й есмінець "Завидний" залишають Крим і йдуть на Одесу. Не здають кораблі окупантам, а виходять, лишаючись вірними Україні. Чи це не приклад для нинішнього флоту був би?

Чи згадала незалежна Україна, відзначаючи день народження флоту, що в 1918 році існував дивізіон гідропланів з 20 (!) машин?

Так взагалі нехай і не довго, але кораблів українського флоту в 1918 році було більше, аніж в українському флоті в 2016-му. Про це згадали?

Шрамченко, Остроградський, Акімов, Липа (курінь морської піхоти під його орудою лупив більшовиків в Одесі)... О, так, українська морська піхота існувала раніше за Костянтина Ольшанського, тільки про це незалежна Україна і її флот також не згадали.

Але яблучко з баяном вжарили...

Так, звісно, на тлі відсутності житла, структурних проблем, нерозуміння, куди пливсти, чи то бігти, в реформуванні флоту, не пам'ятати своє коріння може видатись не найгіршою бідою. Але, як казав класик, розруха спершу в головах, а потім у клозетах. Спочатку ми з баяном танцюємо, бо так за совка навчили, а потім у нас адмірали щурами тікають до агресора. А ми після того і далі живемо в совковій парадигмі, і далі танцюємо з баяном.

Шрамченко, Остроградський, Акімов, Липа... В гробу перевертаються.

Ех, яблучко...