Двоє відомих українських мандрівників-автостоперів, Іван Онисько та Юрій Регліс, розпочали свою багатомісячну пішу подорож з Ужгорода до Харкова. У порівнянні зі своїми минулими мандрівками, вони значно ускладнили собі умови: назвавши свій проект Prostoboso, вони відмовилися не тільки від грошей та речей, а й і від взуття.

Хлопці пройдуть Вишиваним шляхом - туристичним маршрутом, який нещодавно вигадали задля популяризації внутрішнього туризму в Україні. Він пролягає через 10 областей, його довжина - 2080 км. Окрім великих міст (Львів, Київ, Полтава), маршрут охоплює безліч живописних місцинок та архітектурних пам'яток, найцікавішими з яких організатори вважають палац Шенборнів, Підгорецький замок та руїни палацу Терещенків. Ідейним натхненником шляху стала відома паломницька Дорога Святого Якова, якою збирався пройти один з відчайдухів - Юрій, доки не отримав запрошення від Івана.

Познайомившись під час Революції Гідності, хлопці згодом потоваришували і працювали разом у Пошті Майдану, але, не дивлячись на досвід подорожей усіма континентами Старого Світу, разом їм мандрувати не доводилося. Початковий план був пробігти Україною, як це колись зробив з Америкою Форрест Гамп, але тут згадалося, що подорожують друзі вдвох, і перспектива тримісячного мовчазного пихтіння їм зовсім не усміхалася. Натомість вони вирішили не занадто полегшувати собі завдання - подолати шлях пішки, проте - босоніж. Звісно, це перша подорож такої довжини і в таких умовах в Україні.

Вдягнені мандрівники відповідно назві свого маршруту - це вишиванки і лляні штани зі старого полотна. На плечах - крихітні, не більші за дамські, сумки, в яких лише необхідний сучасним монахам мінімум: паспорти, телефони, портативна камера з запасними батареями і флешками, один тюбик протигрибкового крему та зубна паста з щітками. З їжі - огірки, морква та пляшка меду. Найцінніші предмети - це навушники (одні на двох, коли комусь набридне слухати балачки іншого) та блокнот з побажаннями міцної волі від українців, який має підбадьорити у часи скрути.

Хлопці планують йти 20-25 км на добу. Якщо їм вдасться тримати запланований темп - закінчать подорож десь у жовтні. А далі нові звитяги - на черзі історичний Соляний шлях, яким за часів Київської Русі возили з Криму до столиці сіль. Мрія Івана - зробити це на возі, запряженому справжніми волами.

Слідкувати за свіжими фотографіями та дописами сучасних пілігримів можна на сторінці проекту у соціальній мережі.