Блокувала не лише «Батьківщина», але від показного шоу до змістовного протистояння підняла ситуацію саме вона. Та й синхрон з профспілками випадковість така само, як спека у липні.

Для чого все це? Відповідь - у заяві «Батьківщини».

Серцевина заяви - три законопроекти Тарифного пакету, оцінка яких коливається у діапазоні від «Юля дбає за народ» до «Тимошенко - популістка». Протиставлення штучне, бо «популізм» то і є народність, тільки латиною (populus - народ).

Втім, лінгвістика наука поважна, але суті не вичерпує, часом - і затьмарює. Скажімо, «дубина» етимологічно пов'язана з дубом, а насправді - будь-який дрючок, що годиться невправний уряд гнати.

Звернемось краще до першоджерела, що ж то за популізм від «Батьківщини»?

Ода популізму

Перший законопроект Тарифного пакету «Про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення захисту громадян у зв'язку з встановленням нових тарифів на житлово-комунальні послуги), № 2832 від 13.05.2015. Сутність:

1) заборона проектувати, будувати, вводити в експлуатацію багатоквартирні житлові будинки і об'єкти виробничого та невиробничого призначення без лічильників теплової енергії.І хто у третьому тисячолітті це заперечить? 2) у квартирах і приватних будинках, де природний газ використовується лише для готування їжі, встановити лічильники до 1 жовтня 2016 року.

Насьогодні цей строк замалий, але ж проект внесено понад рік тому! Хто ж його мурижив?

І продовжує волинити, бо законопроект усе ще опрацьовується в комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Тому самому, колишній голова якого скандально склав депутатські повноваження,
заступник у бігах, а тимчасово керуючий вінничанин О. Домбровський зі свити самого. Що їм якісь тарифи для якогось населення?

Хоч зміст проекту настільки безспірний, що й чинне законодавство передбачає те саме, тільки до 1 січня 2018 року. Нащо ж тягнути, коли справа ясна, а технологія давно відпрацьована? 3) розміщувати на сайті національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, детальні розрахунки тарифів і змін до них. Як казав герой «Операции Ы»: «Огласите весь список, пожалуйста».Пропозиція - супер, позаяк розрахунок комунальних тарифів чи не потаємніша  з усіх державних таємниць. Чи не державних, а олігархічних?

Це щодо відкритості, прозорості, справедливості. А щодо грошей, то оприлюднення тарифних складових висвітлить накрутки, відкати та інші викрутаси для розкрадання газу і грошей.

Як бачимо, усі три позиції конкретні, реальні, і не просто обґрунтовані - безспірні.

4) на перехідний період до 1 квітня 2018 р., природний газу вітчизняного видобутку повністю спрямувати на потреби населення.

Чого так? Бо ціна його найнижча, доставка - надійніша, а таке призначення  - вищий пріоритет. На початку 1930-х сільгосппродукція йшла на експорт та індустріалізацію, а не людям. Скінчилось голодомором. Холодомор гряде?

Так, це позиція не розвитку, це - позиція виживання! Тим важливіша.

І чого держава взагалі купує газ для бізнесових потреб приватних підприємств? Тоді вона мала б закуповувати і какао для кондитерів, наразі галузь також «стратегічна».

Втім, ця норма Тарифному пакету тимчасова -на перехідний період. Бо внутрішнього ринку газу для населення у нас ще немає.

За картоплею можна піти на базар, вибрати, ще й поторгуватись. Бо ринок городини є.

А постачальника газу до своєї оселі вибрати можете? А поторгуватись? Отож то. Бо ринку газу немає.

Цю ж позицію дублює і другий законопроект Тарифного пакету: «Про внесення змін до Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок природного газу» (щодо спрямування населенню природного газу вітчизняного видобутку у повному обсязі)», № 3216 від 05.10.2015 р.

Навіщо тавтологія? Бо це дозволяє зменшити тарифи негайно. П'ять місяців системний законопроект пилився під комітетською ковдрою, тож з нього й виокремили найгарячіший пункт.

Це - технологічна класика, прагматизм дії.

Ода прагматизму

Третій законопроект Тарифного пакету «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного», № 4317 від 29.03.2016.

Сутність: встановлення однакової рентної плати на видобуток природного газу, що реалізується населенню та промисловості.

Неймовірно, але рентна плата на газ для населення становить 50%, а на газ, що видобувається комерційними підприємствами для бізнесу з покладів до 5000 метрів - 29%; а понад 5000 метрів - 14%.

«Батьківщина» пропонує поширити промислові ставки і для населення. Рентна плата - істотна складова ціни, це дозволить знизити ціни на газ населенню у рази.

Але цьогорічний Держбюджет не дорахується 9 млрд. грн. Частину з них компенсує профіцит, частину - зменшення потреби у субсидіях  та усі 9 мільярдів можна й не добрати.

То що ж відкинути законопроект? Жодним чином.

Раціональне зерно безперечне, прийміть за основу, а  цифри уточніть. У кожному разі, це зменшить тарифи ще до опалювального сезону, наближення якого і зумовило час демаршу: відступати нікуди - попереду осінь.

І кожен день зволікання з Тарифним пакетом - це мінус градус у людських оселях.

Ще один фактор часу - парламентські канікули. Хоч на додаток до Тарифного пакету і пропонувалось продовжити сесію, це очікувано провалилось. Блокування якось надійніше.

З прагматичного ряду і проект постанови № 2597 про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка має довести необґрунтованість чинних тарифів та встановити факти корупції в ПАТ «Укргазвидобування» та НАК «Нафтогаз України».

Ілюзій щодо всесилля слідчих комісій не маю: десятки спостерігав, у кількох брав участь, одну - навіть очолював.

Та чимало цікавих матеріалів комісія усе ж добирає, а головне - акцентує увагу громадськості, є міцною ланкою громадського контролю.

Суспільство попереджене - значить озброєне, як не грошима для варварських (вибачайте гуни з готами) тарифів, то аргументами для наступних виборів. Що усвідомлює і прагматична влада: газ не гріє - вибори не світять. Чесні вибори.

Нормальні герої йдуть в обхід. Ненормальні - теж.

Тож ігноруючи тарифний пакет, 227 провладних депутати прийняли за основу законопроект № 4370-1, суть якого:

1) вибори робитимуть не виборці, а місцеві державні адміністрації;

2) місцеві державні адміністрації - не так державні, як президентські, «президентська вертикаль» за улюбленим висловом Л. Кучми, автора новітнього адмінресурсу.

На нього у влади і вся надія, 17-го липня - чергова репетиція.

Як бачимо, у політиків прагматизму вистачає, що у коаліції (склад якої таємниця на рівні формування тарифів), що у опозиції.

Та підсумки ще не підведені, арбітраж за виборцями, на осмислений прагматизм яких і вся надія.

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO