Пройшло 6 місяців після зниження єдиного соціального внеску з 38% (у середньому) до 22%. Що відбувається з надходженнями цього платежу, який формує ресурс для виплати пенсій?

На мал.1 наведено оперативні дані щодо помісячних надходжень до Пенсійного фонду (до відповідного місяця 2015 року).

Неозброєним оком видно, що з цієї динаміки «випирає» січень, бо в ньому існують так звані перехідні виплати, за якими нарахування ЄСВ проводилися за старими ставками. А тому для виявлення «чистого ефекту» зниження відповідну динаміку оцінимо без січня, але вже наростаючим підсумком (мал.2)

ЄСВ у 2016 році було знижено на 39% (з 36% до 22%). А надходження коштів до Пенсійного фонду за лютий-червень зменшилися на 36%. Пам'ятаю, як дехто з читачів мого минулого повідомлення побачив у цьому ефект легалізації, адже ж не впали надходження на 39%, а тільки на 36%!

Підстав для таких висновків, на жаль, немає. Бо треба врахувати дію певних інших чинників.

На розмір номінальної зарплати мають значний вплив два чинники: прийняття адміністративних рішень щодо підвищення мінімальних зарплат та інфляція. У вересні 2015 року була на 13,1% підвищена мінімальна зарплата (з 1218 до 1378 грн.). І ця підвищена зарплата виплачувалася з початку 2016 року. У травні 2016 року вона була підвищена ще на 5,2% (з1378 до 1450 грн.). А це впливає на пенсійні доходи. У 2012 році не було ніякого зниження ставок ЄСВ, а зарплата зросла (червень до червня) на 15%, у 2013 році - на 9%.

Зарплата також реагує на інфляцію. У 2015 р. мінімальна зарплата не підвищувалася жодного разу, але номінальна зарплата (червень до червня) зросла на 19%. Економіка зреагувала на велику інфляцію, що за підсумками року сягнула майже 25%.

Якщо до уваги взяти лише динаміку зарплати, зумовлену підвищенням її мінімального розміру, стає очевидним: ніякої легалізації доходів не відбувається. Ефект зниження ЄСВ нульовий. Хоча - чому нульовий? Українських пенсіонерів позбавили джерела виплати пенсій.